Україна, ймовірно, приєднається до Європейського Союзу у короткостроковій перспективі, що робить вкрай важливим інтегрування розбудови потенціалу будівництва у програми з відбудови та фінансові механізми. Наголос на вдосконаленні та зміцненні системи сертифікації енергоефективності, яка слугує основою для прийняття та імплементації acquis communautaire, є кращим варіантом, ніж інвестування в міжнародні добровільні системи сертифікації. Такий підхід дозволяє виявляти будівлі з високими показниками енергоефективності, охоплюючи при цьому аспекти сталого розвитку, які виходять за рамки лише енергетичних вимог.

Звіт презентує ключові рекомендації з енергоефективності у “зеленому” відновленні:

• зосередитись на міжнародному досвіді та прикладах Європейського Союзу у розробці механізмів підтримки та залученні фінансування для енергоефективних проектів;
• встановити критерії енергоефективності для потоків фінансування та інших ініціатив з відновлення для зацікавлених сторін;
• розробити національні програми підвищення кваліфікації спеціалістів будівельної сфери, це має бути обов’язковим елементом програм підтримки та передумовою для запуску проектів з відновлення;
• з огляду на зростаючі європейські амбіції щодо енергетики та клімату, а також значну шкоду, завдану українському житловому фонду, українські плани мають бути переглянуті та доповнені з більшою точністю та вищими амбіціями і об’єднані в єдину надійну стратегію/план термомодернізації;
• NECP та Довгострокова стратегія термомодернізації маюит бути головними політичними документами для забезпечення енергоефективності як першочергового принципу для стимулювання рішень щодо відновлення та впровадження найкращих практик на регіональному та місцевому рівнях – це паралельні пріоритетні рішення, які мають потенціал істотно просунутися у впровадженні заходів з термомодернізації в будівельному фонді України;
• принцип «насамперед енергоефективність» має бути юридично визначений в українському законодавстві, спираючись на досвід Європейського Союзу;
• врахувати кращі практики країн Європейського Союзу (наприклад, проекти KfW «Енергоефективне будівництво та термомодернізація», RenoWatt, EOL) для покращення діяльності Фонду енергоефективності України та розширення програм з енергоефективності на національному, регіональному та місцевому рівнях;
• врахувати важливість сертифікації будівель, а також міжнародних добровільних систем сертифікації, що використовуються для визначення будівель з високим рівнем ефективності (наприклад, LEED, BREEAM, DGNB, EDGE та ін.).