МВФ залишається “поблажливим” до України. Восьмий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) позитивний, за низкою маяків – строки відтерміновано. Україна отримала 9-й транш у майже $500 млн.

Разом з тим, програму доповнено новими маяками, у тому числі досить “складними” для України. В поточному році необхідно пройти ще один перегляд, на кону – майже 1,5 млрд дол.

ЄС вперше застосував “негативну обумовленість”. Ціна невиконання 3-х індикаторів Плану України за 1 квартал 2025 року — недоотримані 1,4 млрд євро. Показники за 2 квартал 2025 року — ще гірші: 4-и індикатори лишаються невиконаними, що ставить під сумнів отримання ще 1,27 млрд євро допомоги.

Відставання в темпі виконання обох програм порушує питання перегляду й актуалізації при збереженні амбіційності порядку денного реформ. Зокрема, ведуться дискусії про нову програму МВФ та зміни до Плану України.

Логіка ключових партнерів України — “гроші в обмін на реформи” — стимулювати зміни, які критично потрібні самій Україні. І ця логіка буде лише посилюватися.

Програма МВФ та План України — маркери довіри для інших зовнішніх партнерів. Вони залишаються важливими для координації та забезпечення іншої міжнародної підтримки.

Втрата імпульсу в реформах загрожує не лише поступу на шляху до членства в ЄС, а й у цілому виживанню держави. Питання покриття бюджетного дефіциту стоїть гостро вже у поточному році. Від зовнішнього фінансування залежать пріоритетні видатки.

Втрата фіскальної стійкості є реальним ризиком для країни, що веде війну на виснаження. Затягування реформ або навіть натяки на відкат (напр., спроба обмежити незалежність антикорупційних інституцій) можуть мати фатальні наслідки.

Зміни можливі, якщо реформи знову повернути на політичний порядок денний. І здійснювати їх не стільки “для партнерів”, скільки для самих себе.