UA Facility Трекер

Парламент ухвалив подані урядом зміни до Державного бюджету на 2023 рік, щоб передбачити більше та стале фінансування оборони та безпеки, а також кошти на нагальну відбудову. Зокрема, вдвічі збільшили видатки на резервний фонд. Також оптимізували структуру розпорядників та об’єднали два міністерства в єдине Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, якому передали Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Для цього в парламенті зареєстрували законопроєкт, який серед іншого дозволяв Раді розглядати тільки ті зміни до держбюджету, які отримали експертний висновок Мінфіну, а також відновлював середньострокове бюджетне планування. В червні бюджетний комітет оновив текст, який в подальшому і став законом.

Мінфін підготував відповідний план дій, про що свідчить документ першої оцінки програми МВФ. Водночас цього плану немає в публічному доступі. Документ має стати основою для підготовки Національної стратегії доходу.

Відповідні зміни покликані сприяти вищій борговій стійкості держави. Норми на виконання цього маяка було внесено до законопроєкту №9346 разом з нормами для виконання маяка №2.

В квітні 2023 року парламент ухвалив відповідний закон (№3035– IX), який мав підвищити прозорість та підзвітність рахунків, відкритих в НБУ розпорядниками коштів для благодійної допомоги та донатів. В першу чергу це стосувалося рахунків на платформі UNITED24. Так нарешті з’явилася законодавча база для прозорого збору коштів та витрат з державних благодійних рахунків.

Одразу на початку повномасштабного вторгнення Нацбанк зафіксував гривню та встановив жорсткі валютні обмеження. Це був правильний крок, який попередив паніку, зменшив інфляційний тиск та стабілізував валютні очікування українців.

З часом фіксований курс став втрачати свою користь, оскільки гостра фаза кризи минула. Загалом для економіки набагато кращим є гнучкий обмінний курс. Цей маяк як раз і передбачає поступове повернення до такого обмінного курсу та необхідне пом’якшення валютних обмежень. НБУ затвердив відповідну Стратегію, завдяки чому повністю і вчасно виконав умови цього маяка.

Більше деталей: 29 червня 2023 року правління НБУ затвердило Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Публічну версію Стратегії опублікували 7 липня. Водночас, МВФ не встановив жодних дедлайнів імплементації цієї Стратегії. Виконання стратегії залежить від того, чи будуть макроекономічні умови сприятливими для поступового зняття обмежень та переходу до гнучкого курсу та таргетування інфляції.

Зараз НБУ поступово працює над цим та поетапно знімає валютні обмеження. Наприклад, з 3 жовтня Нацбанк перейшов до режиму керованої гнучкості гривні, що є проміжним етапом між фіксованим курсом та повною його гнучкістю.

Ще в грудні 2022 року українська влада пообіцяла скасувати 2% податку для ФОП, відновити проведення документальних перевірок, повернути штрафні санкції за порушення використання РРО. Такий крок мав збільшити власні доходи бюджету. Це було і залишається важливим з огляду на безпрецедентно великий бюджетний дефіцит воєнного часу, який зараз покривається за рахунок зовнішньої допомоги та кредитів. Утім, навіть зовнішньої допомоги не вистачає, і потрібно більше ресурсів для фінансування передусім обороноздатності держави.

У кінці червня 2023 року ВРУ ухвалила відповідний законопроєкт. Однак, цим законом повернули перевірки лише для виробників підакцизної продукції, грального бізнесу та фінкомпаній. Решта бізнесу могла працювати без перевірок. Представників МВФ це не влаштувало: у Фонді заявили, що очікують ухвалення нового закону про відновлення податкових перевірок.

09 листопада парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №10016-д з розширеним колом платників податків, у яких з 1 грудня 2023 можуть проводити документальні планові перевірки. Водночас Президент України підписав Закон №3453-IX лише на початку грудня тож він набув чинності 08 січня 2023 року.

Виконання маяка дозволяє створити більш прозору та ефективну модель управління газотранспортною системою України.

28 липня 2023 року Верховна Рада прийняла Закон №3293-IX, який передбачає передачу корпоративних прав ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) в управління безпосередньо державі в особі Міністерства енергетики України. Також закон зобов’язує призначити незалежну наглядову раду ОГТСУ, яка в свою чергу буде відповідати за призначення керівника та членів виконавчого органу Оператора.

Першу частину маяка виконали 22 вересня, коли Кабінет Міністрів передав в управління Міністерства енергетики корпоративні права ТОВ "Оператор ГТС України".

Ще через місяць, 27 жовтня ліквідували АТ “Магістральні газопроводи України”, яке було материнською компанією ОГТСУ. Припинення підприємства - один із кроків для корпоративної реформи Оператора ГТС та переходу на цільову модель єдиної компанії.

Другу частину виконали лише наприкінці жовтня, коли Міненерго затвердило погоджений із Секретаріатом Енергетичного Cпівтовариства оновлений статут ОГТСУ. Документ з’явився на сайті компанії 31 жовтня.

Таким чином, маяк виконали лише до кінця жовтня, із запізненням у три місяці.

Одним із важливих кроків на шляху повернення до довоєнних антикорупційних політик і процедур мало стати відновлення декларування активів державними службовцями.

У вересні 2023 року парламент ухвалив відповідний законопроєкт, який передбачав, що реєстр декларацій буде закритим ще впродовж року. Декларанти могли добровільно відкрити свої дані для публічного доступу. Суспільство і міжнародні партнери негативно сприйняли таку новину. В результаті Президент України наклав вето на закон та подав свої пропозиції, які відкривали реєстр декларацій одразу.

20 вересня 2023 року парламент повторно розглянув вищезазначений законопроєкт і ухвалив його з пропозиціями Президента. Закон №3384-IX набув чинності 12 жовтня 2023 року. 10 грудня 2023 року НАЗК повідомило про відкриття публічного доступу до Реєстру декларацій.

В липні Парламент ухвалив необхідні зміни до Бюджетного Кодексу (БКУ), щоб підвищити прогнозованість та передбачуваність фіскальної політики в середньостроковій перспективі.

Уряд вже подав окремі показники та цілі на трирічну перспективу у матеріалах до проєкту Державного бюджету на 2024 рік. Навесні уряд пообіцяв ухвалити Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, що має відображати пріоритети бюджетних видатків і бачення стратегії уряду загалом.

Відповідно до цього маяка уряд мав ухвалити Середньострокову стратегію управління державним боргом до кінця жовтня 2023 року, що було зроблено (відповідає маяку №12). Такий крок надзвичайно важливий, оскільки під час повномасштабної війни рівень державного та гарантованого державою боргу зріс з 50% ВВП до майже 80% ВВП і зростатиме далі. Це нестійкий рівень для держав з не надто сильними інституціями, але в Україні він викликаний саме потребою запозичувати кошти на економічну стійкість.

У БКУ також вивели за межі бюджетних правил гарантії, надані урядом під проєкти за кошти міжнародних фінансових організацій (МФО). Раніше така норма обмежувала уряд в отриманні коштів від МФО. Зараз відсутність обмеження дозволить уряду збільшити запозичення під проєкти відбудови та відновлення, оскільки бракує внутрішніх джерел фінансування.

Визначені в маяку кроки покликані збільшити передбачуваність та стійкість фіскальної системи.

15 вересня 2023 року уряд подав до Парламенту законопроєкт про Державний бюджет на 2024 рік з великим переліком пояснювальних документів. Пакет, зокрема, містив такі документи: - заплановані КРІ бюджетних програм у 2022-2026 роках; - прогнози бюджетних та макроекономічних показників на 2025-2026 роки, пріоритетні цілі фіскальної політики; - граничні видатки на період 2022-2026 років

Також документи містили звіт, який оцінює вплив макроекономічних ризиків, а також ризиків діяльності державних підприємств на бюджетну ситуацію. Наприклад, уряд оцінив вплив трьох макроекономічних сценаріїв на діяльність основних державних підприємств, зокрема Нафтогазу, Енергоатому, Укренерго та Укргідроенерго.

В Меморандумі з МВФ українська сторона пообіцяла відновити посилений фінансовий моніторинг топ-чиновників (політично значущих осіб, PEP) відповідно до стандартів FATF. Цей крок “має забезпечити більш ефективну боротьбу з відмиванням коштів”.

Нагадаємо, що 19 листопада 2022 року набрали чинності зміни до закону про фінмоніторинг, які скоротили строк статусу політично значущої особи (PEP) з довічного до 3-х років після залишення посади. Таким чином, фінансові установи мали право здійснювати посилений фінансовий моніторинг топ-чиновників лише протягом 3 років після звільнення. Ухвалені зміни не узгоджувалися з міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів.

Тому 17 жовтня 2023 року ВРУ ухвалила законопроєкт, який фактично відновлює пожиттєвий статус політично значущої особи (PEP). Водночас він посилює відповідальність банків за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг. Закон №3419-IX набув чинності 29 жовтня 2023 року.

*Політично значущі особи – особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції. Повний перелік таких посад визначений у статті 1 закону про фінансовий моніторинг.

Виконання маяка дозволить привести банківський нагляд в Україні у відповідність з директивами Європейського Союзу. Це необхідно зробити, щоб наблизити Україну до вступу в ЄС. НБУ повністю і вчасно виконав відповідні вимоги.

Пункт І: 21 квітня 2023 року Національний Банк України відокремив Відділ моніторингу пов’язаних з банками осіб та Департамент інтегрованого нагляду за банками.

Пункт ІІ: НБУ запровадив наглядові панелі без публічної комунікації про це. Наглядові панелі мають консультувати Комітет з питань нагляду та додатково незалежно аналізувати його рішення, сприяти горизонтальним комунікаціям між стейкхолдерами, та висвітлювати особливо важливі питання.

Пункт ІІІ: 29 липня 2023 року НБУ поновив планові виїзні перевірки діяльності банків та небанківських установ у дистанційному форматі, щоб не наражати своїх працівників на небезпеку.

Важливими виконавцями майбутньої Національної стратегії доходів (див. маяк №20) є Державна податкова служба (ДПС) та Державна митна служба (ДМС). Щоб Національна стратегія доходів була цілісною та узгодженою, у програму МВФ додали структурний маяк про розробку планів реформ обох служб.

ДПС та ДМС мали до кінця жовтня підготувати плани дій, які в подальшому інтегрують у загальну Національну стратегію доходів (див. маяк №20). 23-27 жовтня представники ДПС та ДМС зустрічалися з представниками МВФ для обговорення прогресу. З другого перегляду програми МВФ стало відомо, що цей маяк виконали вчасно та в повному обсязі.

Більше деталей: 23 жовтня ДПС повідомила, що разом з ДМС візьме участь у роботі технічної місії МВФ, щоб продовжити роботу над своїми планами реформ. 31 жовтня ДПС за підсумками зустрічі заявила про прогрес у виконанні задачі.

ДПС та ДМС є системно важливими інституціями не лише для наповнення бюджету, але й для формування ставлення бізнесу й громадян до держави. Дослідження фіксують низький рівень довіри до діяльності фіскальних органів. Низька довіра зумовлена, головним чином, непрозорістю, повільним митним оформленням і корупцією. При цьому показник довіри залишився низьким після початку вторгнення, на відміну від багатьох інших інституцій. Численні спроби реформувати ці органи попередніми урядами не призвели до сталих позитивних змін.

Середньострокова стратегія управління державним боргом дозволить підвищити прозорість та передбачуваність фіскальної політики та оптимізувати структуру державного боргу.

Відповідно до змін до БКУ (див. маяки №2 та №10), уряд мав оновити Середньострокову стратегію управління державним боргом. Державний борг та гарантований державою борг по відношенню до ВВП вже зріс з 50% на кінець 2021 року до близько 80% наприкінці 2022 року і може перевищити 100% ВВП у 2024 році. Тож чітка Стратегія має забезпечити необхідну передбачуваність боргової політики уряду.

Викликом для підготовки Стратегії є потреба провести реструктуризацію державного боргу у 2024 році, переговори про яку тільки на початковій стадії.

27 жовтня Мінфін ухвалив окрему Стратегію, в якій чітко заплановано провести операцію з управління державним боргом та наміри ухвалити оновлену Стратегію після цього. В документі зазначено, що Мінфін планує ці кроки з метою: “(i) поступового відновлення боргової стійкості України, (ii) збереження ліквідності та скорочення дефіциту державного бюджету під час програмного періоду МВФ, а також (iii) створення необхідних умов для участі комерційного сектору у післявоєнній відбудові України задля якнайшвидшого відновлення доступу України до ринку.”

Крім відновлення декларування активів державними службовцями (маяк №9), українська сторона пообіцяла удосконалити систему декларування. Зміни повинні дати можливість посадовцям автоматично заповнювати інформацію з інших пов’язаних баз даних та реєстрів.

Ухвалений у вересні 2023 року законопроєкт про відновлення декларування передбачає, що НАЗК забезпечить доступ та автоматичне перенесення даних з інших реєстрів та баз даних до форми декларації. Водночас функція автоматичного заповнення наявних даних не звільняє декларанта від обов’язку зазначити в декларації всю відому йому інформацію, навіть якщо вона відсутня в інших базах даних.

Закон №3384-IX набув чинності 12 жовтня 2023 року.

Виконання маяка є важливим для реформи корпоративного управління держпідприємств. Наглядові ради мають нівелювання режим “ручного управління” у державних компаніях. Це допомагає перетворювати держпідприємства на прозорі, ефективні, конкурентоспроможні компанії, які здатні залучати інвестиції та генерувати прибуток.

Маяк можна вважати логічним продовженням маяка №8 із запровадження моделі єдиної компанії з управління газотранспортною системою України. 31 жовтня Уряд затвердив склад Наглядової ради компанії: трьох незалежних членів та одного представника держави, вчасно виконавши даний маяк. Разом з тим, залишається питання про призначення ще одного представника держави для формування повного складу із 5 членів.

Відповідно до Статутуту, наглядова рада "ОГТСУ" має складатися з п'яти членів, троє з яких мають бути незалежними. Станом на кінець квітня 2024 року,, 5 члена так і не було призначено і жодні зави Уряду відсутні з цього приводу. В свою чергу, повідомлялось, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль просуває кандидатуру Віктора Пинзеника на посаду представника держави в наглядовій раді "ОГТСУ", який раніше обіймав таку ж посаду в наглядовій раді "МГУ".

Таким чином, маяк вважається виконаним, але Уряд має пам'ятати про якість такого виконання та призначити 5 члена наглядової ради "ОГТСУ".

Підвищення якості управління публічними інвестиціями (УПІ) дозволить більш ощадливо та ефективно використовувати державні кошти в умовах обмежених бюджетних ресурсів . Одним з кроків має стати уніфікація підходів УПІ та конкурсний відбір проєктів для бюджетного фінансування.

За оцінками Світового банку у лютому 2023 року, на відбудову України буде потрібно 411 млрд дол. США. Одним з важливих джерел фінансування відбудови має стати приватний бізнес. Важливим інструментом залучення компаній буде державно-приватне партнерство (ДПП), яке, на жаль, поки що в Україні не працює. Перегляд підходів до ДПП може цьому зарадити.

Відповідно для зміни підходів до УПІ в грудні КМУ ухвалив протокольним рішенням проект Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями, яка покликана забезпечити “формування контексту, бачення основних принципів та напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної системи управління публічними інвестиціями, яка забезпечує планування інвестиційних проектів на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної рамки, здійснення їх відбору відповідно до уніфікованих та прозорих процедур і чітких критеріїв та реалізацію в межах запланованих строків та фінансування”.

Фактично цей рамковий документ передбачає створення цільової моделі УПІ, що відповідає розробленим RRR4U принципам відбудови: пріоритизація, сталість, ефективність та результативність, прозорість та підзвітність.

Деталі:

В умовах повномасштабної війни половину видатків державного бюджету Україна фінансує за рахунок зовнішньої допомоги. Така ситуація не є стійкою, і цієї залежності необхідно поступово позбуватися. Національна стратегія доходів покликана створити умови для збільшення внутрішніх доходів бюджету. Для цього Україна має посилити свої спроможності збирати податкові та митні доходи.

Стратегія включає в тому числі наступні заходи, згадані у програмі МВФ: - посилення податкової та митниці; - закриття можливості використовувати спрощену систему оподаткування замість офіційного працевлаштування штатних працівників; - приведення ПДВ та акцизів у відповідність до законодавства ЄС; - посилення антикорупційних заходів; - реформи у податковій системі.

27 грудня 2023 уряд затвердив Національну стратегію доходів, вчасно виконавши умови для зарахування маяка програми МВФ. В ухваленій Стратегії немає згадки про реформу Бюро економічної безпеки, хоча програма МВФ передбачала включення у Стратегію відповідних пропозицій.

В Меморандумі з МВФ українська сторона зазначила про наміри посилювати ефективність антикорупційних інституцій. Зміни мають торкнутися і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 15 вересня для виконання маяка уряд подав у Верховну Раду законопроєкт №10060, який відповідає вимогам МВФ та ЄС і спрямований, на: - вдосконалення процедури конкурсного відбору керівників та прокурорів САП; - зміцнення спроможності САП регулювати власну організаційну структуру та діяльність; - уточнення повноважень керівника САП; - створення Спеціалізованої дисциплінарної комісії прокурорів САП; - проведення регулярного аудиту діяльності САП за участі зовнішніх експертів з міжнародним досвідом.

08 грудня 2023 року ВРУ прийняла вищезазначений законопроєкт. Закон № 3509-IX набув чинності з 1 січня 2024 р.

Фінансування оборони та мобілізація власних податкових та неподаткових надходжень залишається одним з найважливіших пунктів фіскального порядку денного. На підставі висновків робочої групи з доходів, яку утворили у грудні 2023 року, уряд мав підготувати короткострокові заходи для збільшення надходжень обсягом щонайменше 0,5 відсотків ВВП, для внесення відповідних змін до бюджету на 2024 рік у разі потреби.

Запропоновані Міністерством фінансів заходи з мобілізації додаткових надходжень передбачають збільшення доходів бюджету на 44,2 млрд гривень. Серед заходів — збільшення надходжень від військових та акцизних зборів, запровадження щомісячної сплати авансових внесків із податку на прибуток підприємствами, що здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі пальним.

У Міністерстві фінансів очікують, що до кінця першого кварталу 2024 року необхідні законопроєкти буде подано на розгляд Кабінету Міністрів і їх розгляне Верховна Рада.

Обмежене бюджетне фінансування вимагає перегляду та умовного впорядкування програми кредитів 5-7-9% для бізнесу.

Початково у 2020 році програму “Доступні кредити 5-7-9%” створювали для підтримки малих та середніх підприємств (МСП), для яких звичайні банківські кредити були недоступні. Такі кредити видавали також на інвестиції та підтримку стартапів. Після початку повномасштабного вторгнення до програми додали покриття обігових коштів, та розширили її на великі компанії. Фактично у 2022 році програма стала основним інструментом підтримки бізнесу і “рятівним колом” для окремих компаній. В деяких банках 80-90% кредитів були видані в рамках цієї програми.

Водночас через обмежений обсяг коштів в бюджеті є потреба повернути програму до підтримки саме МСП. Натомість у вересні уряд навпаки розширив програму 5-7-9%, що суперечить зобов’язанню за Меморандумом МВФ. Так, уряд дозволив користуватися доступними кредитами підприємствам у галузях енергоефективності та переробки. Крім того, максимальний термін програми збільшили до 10 років, а ліміт програми підвищили до 150 млн грн, що актуально для великих компаній.

В грудні 2023 року уряд ухвалив зміни до постанови про надання підтримки в межах цієї програми, звузивши надання компенсацій за інвестиційними проєктами та оборотними коштами для непріоритетних секторів лише до малих та середніх підприємств (для оборотних коштів в пріоритетних секторах великі компанії надалі можуть бути отримувачами підтримки).

У березні 2024 року уряд подав МВФ концепцію щодо програми 5-7-9, але її не було оприлюднено та офіційно затверджено.

Україна має ухвалити новий закон про БЕБ, якому треба надати чіткі повноваження у сфері розслідування великих економічних злочинів відповідно до передової практики, а також створити правові основи діяльності БЕБ в частині відбору керівництва та персоналу. У законі буде дотримано існуюче розмежування слідчих повноважень БЕБ та НАБУ.

Нове законодавство відкриє шлях до оновлення керівництва та детективів БЕБ на прозорих конкурсах. Це дасть шанс перетворити бюро на ефективний орган, що запобігатиме економічним злочинам та схемам, які завдають збитків бюджету.

20 червня Верховна рада ухвалила законопроєкт №10439, текст якого погоджений з вимогами міжнародних партнерів. Тепер його має підписати президент.

Далі необхідно обрати професійного, незалежного керівника БЕБ і розпочати процес реформування інституції. Закон передбачає зміну керівництва та переатестацію всіх працівників бюро. Обирати голову буде комісія з шести членів, три з яких призначена міжнародниками та три — Кабміном.

Перегляд податкових пільг має стати кроком до розширення бази внутрішніх доходів без підвищення ставок податків. До кінця липня 2024 року уряд має оцінити втрати від усіх податкових пільг та запропонувати варіанти заходів, які допоможуть зменшити бюджетні втрати через пільгове оподаткування.

Такий крок сприятиме нарощуванню спроможності України збільшити внутрішні джерела доходів, що є надважливим завданням на фоні потреби забезпечувати високі видатки на обороноздатність держави, а також очікуваним зниженням рівня міжнародної підтримки України.

В Україні існує велика кількість державних підприємств, які подекуди створюють фіскальні ризики, але й також фіскальні та квазіфіскальні втрати. Важливою причиною погіршення фінансового стану ДП стала повномасштабна війна. Але, частково це пов’язано з політикою уряду (зокрема щодо утримання від підвищення тарифів на електроенергію, природний газ та інші комунальні послуги для населення). Для покриття фінансових розривів великі ДП або накопичують заборгованості, які можуть потім покривати прямими трансферами з Державного бюджету, або ж новими запозиченнями від міжнародних офіційних партнерів чи МФО. При цьому, останні за інших рівних умов могли би бути спрямовані до бюджету для фінансування нагальних видатків. Запозичення ДП є гарантованими державою, а тому, за наявності проблем, борг лягає на плечі держави.

Саме тому важливо моніторити ситуацію щодо поточного фінансового стану держпідприємств та здійснювати стрес-тестування. Якраз такий аналіз та оцінка мають бути здійснені в межах цього структурного маяка для великих ДП, що найбільше постраждали від повномасштабної війни. Результати мають бути відображені в звіті про фіскальні ризики, який щороку готує Мінфін в межах бюджетного процесу.

Відновлення середньострокового бюджетного планування було серед важливих напрямків змін у вже виконаних структурних маяках. Так, як додаткові матеріали до проєкту Держбюджету на 2024 рік було подано середньострокові прогнози видатків та доходів і також звіт про фіскальні ризики. Середньострокове бюджетне планування збільшує сталість шляхом забезпечення передбачуваної бюджетної політики.

Саме тому за допомогою експертів МВФ уряд планує проаналізувати свій досвід з підготовки Бюджетної декларації (не дуже багатий, оскільки лише одна Бюджетна декларація була ухвалена).

Діагностична оцінка стане основою для підготовки Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. В ній хочуть дещо змінити підходи до підготовки до процесу управління державними фінансами “знизу-вгору”, щоб відобразити більшу частку видатків та втрати на фінансування державної служби.

А тим часом уряд поки що затримав ухвалення Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, підготовка якої також має стати предметом аналізу.

Цей маяк є фактично продовженням кроків з підвищення ефективності управління публічними інвестиціями, дорожню карту з реформування яких ухвалено на виконання структурного маяка 19.

З огляду на потребу фінансувати відбудову передбачено, що уряд ухвалить постанову, яка передбачатиме чіткий зв’язок між середньостроковим бюджетним плануванням та пріоритетами відновлення. Мінфін має при цьому відігравати ключову роль (що фактично є відповіддю на протистояння між Мінфіном та Мінвідновлення, яке фактично виникло в четвертому кварталі 2023 року).

При цьому визначена важлива роль координації Мінфіну та лінійних міністерств, які відповідають за реалізацію інвестиційних проєктів в публічній сфері.

Три банки у власності держави зареєстровані на КМУ (Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк). Укргазбанк та Сенс банк - акції держави в особі Мінфіну. На практиці функції акціонера держбанків виконує переважно Мінфін, хоча ключові рішення приймає Уряд з подання Мінфіну.

За час війни націоналізовано Сенс банк (колишній Альфа) та PINbank (Перший інвестиційний банк). Сенс банк було продано державі за 1 грн ФГВФО в рамках процедури виведення з ринку через санкції проти його власників. 17 січня 2024 року 89% акцій PINBank було зареєстровано на державу в особі ФДМУ на підставі рішення ВАКС, що набуло чинності у березні 2023 року.

Наразі маяк виконано: всі державні банки окрім PINbank є системними і Мінфін відповідає за їх управління або безпосередньо або через рішення Уряду розроблені Мінфіном. PINbank не потребує державних коштів. Він залишається в управління ФДМУ, який наразі готує банк до приватизації.. Оскільки маяк є постійним, стан його виконання може змінитись у майбутньому.

ФГВФО, Міністерство фінансів та НБУ мають підготувати засади оздоровлення банківської системи.

Засади оздоровлення банків включатимуть: (i) механізми підтримки ФГВФО; (ii) заходи з посилення операційної готовності банківської системи до непередбачуваних ситуацій; (iii) вдосконалення процедур виведення банків з ринку та заходів раннього втручання; та (iv) узгодження критеріїв відповідності контрагентів за операціями грошово-кредитної політики НБУ та за операціями кредитора останньої інстанції з найкращими міжнародними практиками.

Як проміжні кроки, ФГВФО та НБУ підготують у консультаціях із зацікавленими сторонами з МФО (i) діагностичну записку до кінця лютого 2024 року з метою оцінки поточної інфраструктури виведення неплатоспроможних банків з ринку, включно з аналізом поточних проблем; та (ii) на основі діагностики ухвалять до кінця квітня 2024 року дорожню карту, яка визначатиме порядок денний реформ для подальшого зміцнення спроможності органів влади до врегулювання та управління кризами у фінансовому секторі, зокрема щоб усунути ключові недоліки до кінця грудня 2024 року.

НБУ має запровадити методології оцінки ризиків при здійсненні нагляду з метою прийняття поінформованих рішень про пріоритети наглядової діяльності. Методологія буде застосована до всіх банків, а план наглядових дій підготують до кінця грудня 2024 року. Покращуючи результати нагляду, Національний банк також планує також підвищити ефективність нагляду через покращення розподілу ресурсів та процесів шляхом коригування організаційної структури банківського нагляду. Це доповнюватиметься посиленням професійного потенціалу банківського нагляду шляхом розробки необхідних професійних профілів та запровадження багаторічної програми навчання для нових працівників.

Виконання маяка дозволить з'ясувати обсяг заборгованості та фінансовий стан компаній централізованого теплопостачання, в тому числі причини накопичення заборгованості до та від початку війни, напередодні опалювального сезону 2024/25 років. Так, за даними НАК “Нафтогаз України” станом на 21 лютого 2022 року сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ перед Нафтогазом складає 49,1 млрд грн (з них 39,3 млрд грн за газ для виробництва теплової енергії). На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави з різниці в тарифах складала близько 36 млрд грн, а за попередніми розрахунками у 2024 році - перевищить 54 млрд грн. Водночас заборгованість виробників теплової енергії (теплопостачальних підприємств, ОСББ/ЖБК, управителів багатоквартирних будинків) за спожитий природний газ станом на 25.04.2024 складає 100,4 млрд грн, що значно перевищує суму різниці в тарифах на теплопостачання – 34,9 млрд грн, яку підтверджені протоколами територіальних комісій. Тому, оздоровлення фінансового стану підприємств теплопостачання у першу чергу залежить від вжиття заходів, спрямованих на погашення зазначеними підприємствами заборгованості за природний газ, непов’язаної з різницею в тарифах. Так, загальна сума заборгованості населення за спожиті комунальні послуги у сфері теплопостачання станом на 01.03.2024 становить 35,9 млрд гривень.

У Листі про наміри від 1 грудня 2023 року українська сторона зазначила, що підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) накопичили значний обсяг заборгованості перед "Нафтогазом" до і після початку війни, яка є наслідком накопиченої різниці в тарифах та впливу війни. Питання буде вирішено комплексно, коли зменшиться тиск на бюджет, пов'язаний з війною, шляхом розробки нової тарифної методології. Втім підписанти (Президент, прем'єрміністр, міністр фінансів і голова НБУ) також додали, що буде визначено обсяг заборгованості та фінансовий стан ТКЕ за допомогою кабінетного аудиту, проведеного авторитетною аудиторською фірмою, що розрізнить заборгованість, що утворилася до та після лютого 2022 року. Крім того, за результатами консультацій з МВФ, проведених на виконання пункту 6.1 протоколу № 64 засідання Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 р., встановлено, що джерела для проведення розрахунків з різниці в тарифах мають бути бюджетно нейтральними для Державного бюджету України та не порушувати фіскальну стійкість держави, збереження якої є одним із ключових пріоритетів Програми МВФ.

В кінці грудня 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №10383 “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо компенсації різниці в тарифах”, який зокрема розроблявся з метою вирішення проблеми заборгованості ТКЕ. Втім, станом на травень 2024 року законопроєкт все ще перебуває на розгляді, а Мінфін в експертному висновку не підтримує прийняття.

В свою чергу, 20 травня у у Верховній Раді було зареєстровано новий законопроєкт №11273 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення”, щоб зокрема уточнити та конкретизувати окремі положення законодавчих актів щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення.

Питання з проведенням аудиту ТКЕ не нове. Ще у 2019 році уряд доручав Мінрегіону і Держаудитслужбі провести аудит всіх ТКЕ на предмет об’єктивності вартості тепла і води. У січні 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення Кабмін знову доручив провести аудит того, наскільки діяльність “Нафтогазу” (зокрема, контракти з фіксованими цінами) є субсидіюванням цін на газ для населення і ТКЕ. З лютого по вересень 2023 року Державна аудиторська служба України перевірила ряд теплопостачальних підприємств у різних регіонах, які мають право на відшкодування з бюджету різниці в тарифах та виявила завищення суми відшкодування різниці в тарифах на більш ніж 4 млрд грн.

Сукупно згадана інформація не може свідчити про виконання маяка, який повинен відображати точну діагностику проблеми боргів ТКЕ до війни та після лютого 2022 року, що дозволить почати їх комплексне врегулювання. Таким чином, маяк вважається не виконаним.

Необхідність реалізації маяка зумовлена надмірно тривалим розглядом ВАКС кримінальних проваджень через велике навантаження на суддів. Для розв’язання цієї проблеми українська сторона має внести зміни до законодавства в частині розгляду справ в першій інстанції одним антикорупційним суддею або колегією з трьох антикорупційних суддів.

В кінці березня 2024 року до парламенту внесено законопроєкт № 11130. Згідно з пояснювальною запискою законопроєкт направлений на підвищення ефективності розгляду судом проваджень без порушення процесуальних строків у зв’язку чим пропонується надати суду можливість розглядати окремі справи суддею одноособово.

24 квітня 2024 року ВРУ ухвалила в цілому згаданий законопроєкт. Передбачається, що розгляд справ в суді першої інстанції здійснюється одноособово. При цьому визначено можливість розгляду справ колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо окремих категорій злочинів.

Президент підписав вищевказаний закон в середині травня 2024 року.

Питання проведення зовнішнього аудиту НАБУ вже досить давно на українському порядку денному. На необхідності його проведення неодноразово вказував і Міжнародний валютний фонд, і Європейська комісія. У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 5 грудня 2018 року українська сторона пообіцяла до кінця липня 2019 року завершити зовнішній аудит НАБУ. Однак маяк так і не був реалізований.

Відповідно до оновленого Меморандуму українська сторона має до кінця вересня 2024 року провести зовнішній аудит НАБУ за участі трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та оприлюднити його звіт.

Як зазначають експерти Фонду «зовнішній аудит НАБУ забезпечить неупереджену та офіційну оцінку діяльності НАБУ з моменту його створення у 2015 році і може визначити сфери для вдосконалення та сприятиме посиленню підзвітності НАБУ, особливо у світлі запропонованого законопроекту про збільшення його штату з 700 до 1000 осіб».

В середині лютого 2024 року директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що процес аудиту уже розпочався. Зокрема, Уряд направив відповідні листи для надання кандидатів у комісію з перевірки діяльності бюро.

У грудні 2022 року парламент ліквідував ОАСК, який розглядав спори за участю центральних органів виконавчої влади. Справи ОАСК мали перейти до Київського окружного адміністративного суду, доки не буде створено новий Київський міський адміністративний суд.

Однак, Європейська комісія у своєму Звіті опублікованому у листопаді 2023 року зазначила, що після ліквідації ОАСК доступ до правосуддя у справах за участю центральних органів влади погіршується, оскільки новий суд ще не створено, а суд, на який покладено тимчасові повноваження, переповнений. Тому ЄК так само як і МВФ вказує, на необхідність створення нового адміністративного суду укомплектованого належним чином перевіреними суддями.

Тож українська сторона зобов’язалася ухвалити закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність за умови вирішального та визначального голосу незалежних експертів з міжнародним досвідом.

В кінці березня 2024 року стало відомо, що КМУ розробив законопроєкт про Вищий адміністративний суд. Однак в парламент законопроєкт ще не надійшов.

Роками державні підприємства (ДП) були подекуди джерелом неефективності та фіскальних ризиків. Для підвищення ефективності було запроваджено, але досі не завершено реформу корпоративно управління ДП.

В Меморандумі українська сторона зазначила про наміри підвищити ефективність управління ДП через подальше реформування корпоративного управління ДП у тісній співпраці з міжнародними партнерами, зокрема: - прийняти закон про корпоративне управління ДП (йшлось про законопроєкт № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління, який було ухвалено за основу ще в липні 2021 року): в лютому 2024 року закон було ухвалено; - імплементація відповідних підзаконних актів; - оцінка фінансового стану та фіскальних ризиків державних підприємств у політиці державної власності до кінця березня 2024 року (як проміжний крок виконання структурного маяка 28) - Як структурний маяк передбачено розробку комплексної політики державної власності та дивідендів, а також стратегії приватизації. Найвірогідніше, що стратегія приватизації буде враховувати минулі підходи до тріажа.

Це важливий маяк, оскільки сьогодні політика власності фактично відсутня, що не дозволяє ДП ефективно працювати. Частка дивідендів, яку мають спрямувати в бюджет, визначається щороку радше виходячи з потреб бюджету, а не необхідності ДП працювати ефективно.

Варто додати, що МВФ не підтримує озвучену українськими політиками ідею про створення державного холдингу, що об'єднуватиме всі держпідприємства. На думку експертів Фонду, це є передчасним з огляду на фінансові та потенційні ризики управління.

Сьогодні бізнес визначає проблемними митні питання, а роботу Державної митної служби експерти часто називають неефективною. Різні недоліки як законодавства, так і практики призводять до контрабанди та мінімізації митної вартості, що означає втрату доходів бюджету, які сьогодні нагальні для фінансування оборони та безпеки.

Саме тому визначено, що до кінця жовтня парламент має ухвалити зміни до Митного кодексу, які мають також до цієї дати набути чинності. Як зазначено в Меморандумі, ці зміни мають бути узгоджені з нормами ЄС. ДМС має далі підпорядковуватись Мінфіну. Оскільки часто бізнес скаржиться на корупцію в ДМС, то одним з напрямів змін має було посилення доброчесності персоналу та запровадження процесу відбору керівництва на основі прозорого конкурсу за участі міжнародних експертів. Також зазначено, що інші реформи у 2024 році включають (i) модернізацію рамкових умов для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та (ii) розробку критеріїв для оцінки впливу Антикорупційної програми ДМС.

Сьогодні в Парламенті зареєстровано два законопроєкти, які разом переважно відповідають вищезазначеним положенням: №10411 (надано таблицю до другого читання 22.07.2024) та №6490-д (прийнято за основу ще 11.04.2023).

Оновлений Меморандум від 17 червня 2024 року передбачає, що з метою посилення ефективних процедур розслідування корупційних злочинів будуть введені в дію зміни до КПК, зокрема щодо: - надання можливості Генеральному прокурору делегувати САП управління запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв'язку з розслідуванням корупційних злочинів; - скасування обов'язкового закриття досудових розслідувань у зв'язку зі спливанням строків досудового розслідування після повідомлення про підозру (так звані «правки Лозового»*); - надання слідчому судді повноваження після закінчення граничного строку та за клопотанням обвинуваченого або потерпілих осіб своєчасно спонукати прокурорів прийняти рішення щодо досудового розслідування (чи то закриття провадження, чи то завершення досудового розслідування), або відмовити у задоволенні клопотання.

Питання скасування «правок Лозового» вже давно стоїть на українському порядку денному. Однак протягом останнього часу його вирішення або відкладалося або розглядалося частково. Водночас на необхідності скасувати «правки Лозового» наголошували й наші партнери. Посли країн «Великої сімки» (G7) у листі від листопада 2023 року до спікера ВРУ зазначили про необхідність скасувати у КПК обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, «щоб запобігти передчасному закриттю справ». Тож не дивно, що Меморандум з МВФ доповнено сам таким маяком.

*«Поправки Лозового» — це низка змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального, Кримінального процесуального кодексів, а також до Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів, запропоновані народним депутатом Андрієм Лозовим.

Парламент ухвалив подані урядом зміни до Державного бюджету на 2023 рік, щоб передбачити більше та стале фінансування оборони та безпеки, а також кошти на нагальну відбудову. Зокрема, вдвічі збільшили видатки на резервний фонд. Також оптимізували структуру розпорядників та об’єднали два міністерства в єдине Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, якому передали Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Для цього в парламенті зареєстрували законопроєкт, який серед іншого дозволяв Раді розглядати тільки ті зміни до держбюджету, які отримали експертний висновок Мінфіну, а також відновлював середньострокове бюджетне планування. В червні бюджетний комітет оновив текст, який в подальшому і став законом

Мінфін підготував відповідний план дій, про що свідчить документ першої оцінки програми МВФ. Водночас цього плану немає в публічному доступі. Документ має стати основою для підготовки Національної стратегії доходу

Відповідні зміни покликані сприяти вищій борговій стійкості держави. Норми на виконання цього маяка було внесено до законопроєкту №9346 разом з нормами для виконання маяка №2

В квітні 2023 року парламент ухвалив відповідний закон (№3035– IX), який мав підвищити прозорість та підзвітність рахунків, відкритих в НБУ розпорядниками коштів для благодійної допомоги та донатів. В першу чергу це стосувалося рахунків на платформі UNITED24. Так нарешті з’явилася законодавча база для прозорого збору коштів та витрат з державних благодійних рахунків.

Одразу на початку повномасштабного вторгнення Нацбанк зафіксував гривню та встановив жорсткі валютні обмеження. Це був правильний крок, який попередив паніку, зменшив інфляційний тиск та стабілізував валютні очікування українців.

З часом фіксований курс став втрачати свою користь, оскільки гостра фаза кризи минула. Загалом для економіки набагато кращим є гнучкий обмінний курс. Цей маяк як раз і передбачає поступове повернення до такого обмінного курсу та необхідне пом’якшення валютних обмежень. НБУ затвердив відповідну Стратегію, завдяки чому повністю і вчасно виконав умови цього маяка.

Більше деталей: 29 червня 2023 року правління НБУ затвердило Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Публічну версію Стратегії опублікували 7 липня. Водночас, МВФ не встановив жодних дедлайнів імплементації цієї Стратегії. Виконання стратегії залежить від того, чи будуть макроекономічні умови сприятливими для поступового зняття обмежень та переходу до гнучкого курсу та таргетування інфляції.

Зараз НБУ поступово працює над цим та поетапно знімає валютні обмеження. Наприклад, з 3 жовтня Нацбанк перейшов до режиму керованої гнучкості гривні, що є проміжним етапом між фіксованим курсом та повною його гнучкістю.

Ще в грудні 2022 року українська влада пообіцяла скасувати 2% податку для ФОП, відновити проведення документальних перевірок, повернути штрафні санкції за порушення використання РРО. Такий крок мав збільшити власні доходи бюджету. Це було і залишається важливим з огляду на безпрецедентно великий бюджетний дефіцит воєнного часу, який зараз покривається за рахунок зовнішньої допомоги та кредитів. Утім, навіть зовнішньої допомоги не вистачає, і потрібно більше ресурсів для фінансування передусім обороноздатності держави.

У кінці червня 2023 року ВРУ ухвалила відповідний законопроєкт. Однак, цим законом повернули перевірки лише для виробників підакцизної продукції, грального бізнесу та фінкомпаній. Решта бізнесу могла працювати без перевірок. Представників МВФ це не влаштувало: у Фонді заявили, що очікують ухвалення нового закону про відновлення податкових перевірок.

09 листопада парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №10016-д з розширеним колом платників податків, у яких з 1 грудня 2023 можуть проводити документальні планові перевірки. Водночас Президент України підписав Закон №3453-IX лише на початку грудня тож він набув чинності 08 січня 2023 року.

Виконання маяка дозволяє створити більш прозору та ефективну модель управління газотранспортною системою України.

28 липня 2023 року Верховна Рада прийняла Закон №3293-IX, який передбачає передачу корпоративних прав ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) в управління безпосередньо державі в особі Міністерства енергетики України. Також закон зобов’язує призначити незалежну наглядову раду ОГТСУ, яка в свою чергу буде відповідати за призначення керівника та членів виконавчого органу Оператора.

Першу частину маяка виконали 22 вересня, коли Кабінет Міністрів передав в управління Міністерства енергетики корпоративні права ТОВ "Оператор ГТС України".

Ще через місяць, 27 жовтня ліквідували АТ “Магістральні газопроводи України”, яке було материнською компанією ОГТСУ. Припинення підприємства - один із кроків для корпоративної реформи Оператора ГТС та переходу на цільову модель єдиної компанії.

Другу частину виконали лише наприкінці жовтня, коли Міненерго затвердило погоджений із Секретаріатом Енергетичного Cпівтовариства оновлений статут ОГТСУ. Документ з’явився на сайті компанії 31 жовтня.

Таким чином, маяк виконали лише до кінця жовтня, із запізненням у три місяці.

Одним із важливих кроків на шляху повернення до довоєнних антикорупційних політик і процедур мало стати відновлення декларування активів державними службовцями.

У вересні 2023 року парламент ухвалив відповідний законопроєкт, який передбачав, що реєстр декларацій буде закритим ще впродовж року. Декларанти могли добровільно відкрити свої дані для публічного доступу. Суспільство і міжнародні партнери негативно сприйняли таку новину. В результаті Президент України наклав вето на закон та подав свої пропозиції, які відкривали реєстр декларацій одразу.

20 вересня 2023 року парламент повторно розглянув вищезазначений законопроєкт і ухвалив його з пропозиціями Президента. Закон №3384-IX набув чинності 12 жовтня 2023 року. 10 грудня 2023 року НАЗК повідомило про відкриття публічного доступу до Реєстру декларацій.

В липні Парламент ухвалив необхідні зміни до Бюджетного Кодексу (БКУ), щоб підвищити прогнозованість та передбачуваність фіскальної політики в середньостроковій перспективі.

Уряд вже подав окремі показники та цілі на трирічну перспективу у матеріалах до проєкту Державного бюджету на 2024 рік. Навесні уряд пообіцяв ухвалити Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, що має відображати пріоритети бюджетних видатків і бачення стратегії уряду загалом.

Відповідно до цього маяка уряд мав ухвалити Середньострокову стратегію управління державним боргом до кінця жовтня 2023 року, що було зроблено (відповідає маяку №12). Такий крок надзвичайно важливий, оскільки під час повномасштабної війни рівень державного та гарантованого державою боргу зріс з 50% ВВП до майже 80% ВВП і зростатиме далі. Це нестійкий рівень для держав з не надто сильними інституціями, але в Україні він викликаний саме потребою запозичувати кошти на економічну стійкість.

У БКУ також вивели за межі бюджетних правил гарантії, надані урядом під проєкти за кошти міжнародних фінансових організацій (МФО). Раніше така норма обмежувала уряд в отриманні коштів від МФО. Зараз відсутність обмеження дозволить уряду збільшити запозичення під проєкти відбудови та відновлення, оскільки бракує внутрішніх джерел фінансування.

Визначені в маяку кроки покликані збільшити передбачуваність та стійкість фіскальної системи.

15 вересня 2023 року уряд подав до Парламенту законопроєкт про Державний бюджет на 2024 рік з великим переліком пояснювальних документів. Пакет, зокрема, містив такі документи: - заплановані КРІ бюджетних програм у 2022-2026 роках; - прогнози бюджетних та макроекономічних показників на 2025-2026 роки, пріоритетні цілі фіскальної політики; - граничні видатки на період 2022-2026 років

Також документи містили звіт, який оцінює вплив макроекономічних ризиків, а також ризиків діяльності державних підприємств на бюджетну ситуацію. Наприклад, уряд оцінив вплив трьох макроекономічних сценаріїв на діяльність основних державних підприємств, зокрема Нафтогазу, Енергоатому, Укренерго та Укргідроенерго.

В Меморандумі з МВФ українська сторона пообіцяла відновити посилений фінансовий моніторинг топ-чиновників (політично значущих осіб, PEP) відповідно до стандартів FATF. Цей крок “має забезпечити більш ефективну боротьбу з відмиванням коштів”.

Нагадаємо, що 19 листопада 2022 року набрали чинності зміни до закону про фінмоніторинг, які скоротили строк статусу політично значущої особи (PEP) з довічного до 3-х років після залишення посади. Таким чином, фінансові установи мали право здійснювати посилений фінансовий моніторинг топ-чиновників лише протягом 3 років після звільнення. Ухвалені зміни не узгоджувалися з міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів.

Тому 17 жовтня 2023 року ВРУ ухвалила законопроєкт, який фактично відновлює пожиттєвий статус політично значущої особи (PEP). Водночас він посилює відповідальність банків за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг. Закон №3419-IX набув чинності 29 жовтня 2023 року.

*Політично значущі особи – особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції. Повний перелік таких посад визначений у статті 1 закону про фінансовий моніторинг.

Виконання маяка дозволить привести банківський нагляд в Україні у відповідність з директивами Європейського Союзу. Це необхідно зробити, щоб наблизити Україну до вступу в ЄС. НБУ повністю і вчасно виконав відповідні вимоги.

Пункт І: 21 квітня 2023 року Національний Банк України відокремив Відділ моніторингу пов’язаних з банками осіб та Департамент інтегрованого нагляду за банками.

Пункт ІІ: НБУ запровадив наглядові панелі без публічної комунікації про це. Наглядові панелі мають консультувати Комітет з питань нагляду та додатково незалежно аналізувати його рішення, сприяти горизонтальним комунікаціям між стейкхолдерами, та висвітлювати особливо важливі питання.

Пункт ІІІ: 29 липня 2023 року НБУ поновив планові виїзні перевірки діяльності банків та небанківських установ у дистанційному форматі, щоб не наражати своїх працівників на небезпеку.

Важливими виконавцями майбутньої Національної стратегії доходів (див. маяк №20) є Державна податкова служба (ДПС) та Державна митна служба (ДМС). Щоб Національна стратегія доходів була цілісною та узгодженою, у програму МВФ додали структурний маяк про розробку планів реформ обох служб.

ДПС та ДМС мали до кінця жовтня підготувати плани дій, які в подальшому інтегрують у загальну Національну стратегію доходів (див. маяк №20). 23-27 жовтня представники ДПС та ДМС зустрічалися з представниками МВФ для обговорення прогресу. З другого перегляду програми МВФ стало відомо, що цей маяк виконали вчасно та в повному обсязі.

Більше деталей: 23 жовтня ДПС повідомила, що разом з ДМС візьме участь у роботі технічної місії МВФ, щоб продовжити роботу над своїми планами реформ. 31 жовтня ДПС за підсумками зустрічі заявила про прогрес у виконанні задачі.

ДПС та ДМС є системно важливими інституціями не лише для наповнення бюджету, але й для формування ставлення бізнесу й громадян до держави. Дослідження фіксують низький рівень довіри до діяльності фіскальних органів. Низька довіра зумовлена, головним чином, непрозорістю, повільним митним оформленням і корупцією. При цьому показник довіри залишився низьким після початку вторгнення, на відміну від багатьох інших інституцій. Численні спроби реформувати ці органи попередніми урядами не призвели до сталих позитивних змін.

Середньострокова стратегія управління державним боргом дозволить підвищити прозорість та передбачуваність фіскальної політики та оптимізувати структуру державного боргу.

Відповідно до змін до БКУ (див. маяки №2 та №10), уряд мав оновити Середньострокову стратегію управління державним боргом. Державний борг та гарантований державою борг по відношенню до ВВП вже зріс з 50% на кінець 2021 року до близько 80% наприкінці 2022 року і може перевищити 100% ВВП у 2024 році. Тож чітка Стратегія має забезпечити необхідну передбачуваність боргової політики уряду.

Викликом для підготовки Стратегії є потреба провести реструктуризацію державного боргу у 2024 році, переговори про яку тільки на початковій стадії.

27 жовтня Мінфін ухвалив окрему Стратегію, в якій чітко заплановано провести операцію з управління державним боргом та наміри ухвалити оновлену Стратегію після цього. В документі зазначено, що Мінфін планує ці кроки з метою: “(i) поступового відновлення боргової стійкості України, (ii) збереження ліквідності та скорочення дефіциту державного бюджету під час програмного періоду МВФ, а також (iii) створення необхідних умов для участі комерційного сектору у післявоєнній відбудові України задля якнайшвидшого відновлення доступу України до ринку.”

Крім відновлення декларування активів державними службовцями (маяк №9), українська сторона пообіцяла удосконалити систему декларування. Зміни повинні дати можливість посадовцям автоматично заповнювати інформацію з інших пов’язаних баз даних та реєстрів.

Ухвалений у вересні 2023 року законопроєкт про відновлення декларування передбачає, що НАЗК забезпечить доступ та автоматичне перенесення даних з інших реєстрів та баз даних до форми декларації. Водночас функція автоматичного заповнення наявних даних не звільняє декларанта від обов’язку зазначити в декларації всю відому йому інформацію, навіть якщо вона відсутня в інших базах даних.

Закон №3384-IX набув чинності 12 жовтня 2023 року.

Виконання маяка є важливим для реформи корпоративного управління держпідприємств. Наглядові ради мають нівелювання режим “ручного управління” у державних компаніях. Це допомагає перетворювати держпідприємства на прозорі, ефективні, конкурентоспроможні компанії, які здатні залучати інвестиції та генерувати прибуток.

Маяк можна вважати логічним продовженням маяка №8 із запровадження моделі єдиної компанії з управління газотранспортною системою України. 31 жовтня Уряд затвердив склад Наглядової ради компанії: трьох незалежних членів та одного представника держави, вчасно виконавши даний маяк. Разом з тим, залишається питання про призначення ще одного представника держави для формування повного складу із 5 членів.

Відповідно до Статутуту, наглядова рада "ОГТСУ" має складатися з п'яти членів, троє з яких мають бути незалежними. Станом на кінець квітня 2024 року,, 5 члена так і не було призначено і жодні зави Уряду відсутні з цього приводу. В свою чергу, повідомлялось, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль просуває кандидатуру Віктора Пинзеника на посаду представника держави в наглядовій раді "ОГТСУ", який раніше обіймав таку ж посаду в наглядовій раді "МГУ".

Таким чином, маяк вважається виконаним, але Уряд має пам'ятати про якість такого виконання та призначити 5 члена наглядової ради "ОГТСУ".

Підвищення якості управління публічними інвестиціями (УПІ) дозволить більш ощадливо та ефективно використовувати державні кошти в умовах обмежених бюджетних ресурсів . Одним з кроків має стати уніфікація підходів УПІ та конкурсний відбір проєктів для бюджетного фінансування.

За оцінками Світового банку у лютому 2023 року, на відбудову України буде потрібно 411 млрд дол. США. Одним з важливих джерел фінансування відбудови має стати приватний бізнес. Важливим інструментом залучення компаній буде державно-приватне партнерство (ДПП), яке, на жаль, поки що в Україні не працює. Перегляд підходів до ДПП може цьому зарадити.

Відповідно для зміни підходів до УПІ в грудні КМУ ухвалив протокольним рішенням проект Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями, яка покликана забезпечити “формування контексту, бачення основних принципів та напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної системи управління публічними інвестиціями, яка забезпечує планування інвестиційних проектів на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної рамки, здійснення їх відбору відповідно до уніфікованих та прозорих процедур і чітких критеріїв та реалізацію в межах запланованих строків та фінансування”.

Фактично цей рамковий документ передбачає створення цільової моделі УПІ, що відповідає розробленим RRR4U принципам відбудови: пріоритизація, сталість, ефективність та результативність, прозорість та підзвітність.

Деталі:

В умовах повномасштабної війни половину видатків державного бюджету Україна фінансує за рахунок зовнішньої допомоги. Така ситуація не є стійкою, і цієї залежності необхідно поступово позбуватися. Національна стратегія доходів покликана створити умови для збільшення внутрішніх доходів бюджету. Для цього Україна має посилити свої спроможності збирати податкові та митні доходи.

Стратегія включає в тому числі наступні заходи, згадані у програмі МВФ: - посилення податкової та митниці; - закриття можливості використовувати спрощену систему оподаткування замість офіційного працевлаштування штатних працівників; - приведення ПДВ та акцизів у відповідність до законодавства ЄС; - посилення антикорупційних заходів; - реформи у податковій системі.

27 грудня 2023 уряд затвердив Національну стратегію доходів, вчасно виконавши умови для зарахування маяка програми МВФ. В ухваленій Стратегії немає згадки про реформу Бюро економічної безпеки, хоча програма МВФ передбачала включення у Стратегію відповідних пропозицій.

В Меморандумі з МВФ українська сторона зазначила про наміри посилювати ефективність антикорупційних інституцій. Зміни мають торкнутися і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 15 вересня для виконання маяка уряд подав у Верховну Раду законопроєкт №10060, який відповідає вимогам МВФ та ЄС і спрямований, на: - вдосконалення процедури конкурсного відбору керівників та прокурорів САП; - зміцнення спроможності САП регулювати власну організаційну структуру та діяльність; - уточнення повноважень керівника САП; - створення Спеціалізованої дисциплінарної комісії прокурорів САП; - проведення регулярного аудиту діяльності САП за участі зовнішніх експертів з міжнародним досвідом.

08 грудня 2023 року ВРУ прийняла вищезазначений законопроєкт. Закон № 3509-IX набув чинності з 1 січня 2024 р.

Фінансування оборони та мобілізація власних податкових та неподаткових надходжень залишається одним з найважливіших пунктів фіскального порядку денного. На підставі висновків робочої групи з доходів, яку утворили у грудні 2023 року, уряд мав підготувати короткострокові заходи для збільшення надходжень обсягом щонайменше 0,5 відсотків ВВП, для внесення відповідних змін до бюджету на 2024 рік у разі потреби.

Запропоновані Міністерством фінансів заходи з мобілізації додаткових надходжень передбачають збільшення доходів бюджету на 44,2 млрд гривень. Серед заходів — збільшення надходжень від військових та акцизних зборів, запровадження щомісячної сплати авансових внесків із податку на прибуток підприємствами, що здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі пальним.

У Міністерстві фінансів очікують, що до кінця першого кварталу 2024 року необхідні законопроєкти буде подано на розгляд Кабінету Міністрів і їх розгляне Верховна Рада.

Обмежене бюджетне фінансування вимагає перегляду та умовного впорядкування програми кредитів 5-7-9% для бізнесу.

Початково у 2020 році програму “Доступні кредити 5-7-9%” створювали для підтримки малих та середніх підприємств (МСП), для яких звичайні банківські кредити були недоступні. Такі кредити видавали також на інвестиції та підтримку стартапів. Після початку повномасштабного вторгнення до програми додали покриття обігових коштів, та розширили її на великі компанії. Фактично у 2022 році програма стала основним інструментом підтримки бізнесу і “рятівним колом” для окремих компаній. В деяких банках 80-90% кредитів були видані в рамках цієї програми.

Водночас через обмежений обсяг коштів в бюджеті є потреба повернути програму до підтримки саме МСП. Натомість у вересні уряд навпаки розширив програму 5-7-9%, що суперечить зобов’язанню за Меморандумом МВФ. Так, уряд дозволив користуватися доступними кредитами підприємствам у галузях енергоефективності та переробки. Крім того, максимальний термін програми збільшили до 10 років, а ліміт програми підвищили до 150 млн грн, що актуально для великих компаній.

В грудні 2023 року уряд ухвалив зміни до постанови про надання підтримки в межах цієї програми, звузивши надання компенсацій за інвестиційними проєктами та оборотними коштами для непріоритетних секторів лише до малих та середніх підприємств (для оборотних коштів в пріоритетних секторах великі компанії надалі можуть бути отримувачами підтримки).

У березні 2024 року уряд подав МВФ концепцію щодо програми 5-7-9, але її не було оприлюднено та офіційно затверджено.

Україна має ухвалити новий закон про БЕБ, якому треба надати чіткі повноваження у сфері розслідування великих економічних злочинів відповідно до передової практики, а також створити правові основи діяльності БЕБ в частині відбору керівництва та персоналу. У законі буде дотримано існуюче розмежування слідчих повноважень БЕБ та НАБУ.

Нове законодавство відкриє шлях до оновлення керівництва та детективів БЕБ на прозорих конкурсах. Це дасть шанс перетворити бюро на ефективний орган, що запобігатиме економічним злочинам та схемам, які завдають збитків бюджету.

На розгляді Верховної Ради перебував відповідний законопроєкт №10088-1, рекомендований профільним комітетом до ухвалення в першому читанні. Втім, наприкінці грудня уряд підготував власний законопроєкт №10439, який розкритикували як профільні експерти, так і голова Верховної Ради за невідповідність узгодженим із партнерами стандартам.

11 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читання законопроєкт №10349. Законопроєкт ще не повністю відповідає тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе перед міжнародними партнерами; недоліки мають врахувати перед другим читанням.

Перегляд податкових пільг має стати кроком до розширення бази внутрішніх доходів без підвищення ставок податків. До кінця липня 2024 року уряд має оцінити втрати від усіх податкових пільг та запропонувати варіанти заходів, які допоможуть зменшити бюджетні втрати через пільгове оподаткування.

Такий крок сприятиме нарощуванню спроможності України збільшити внутрішні джерела доходів, що є надважливим завданням на фоні потреби забезпечувати високі видатки на обороноздатність держави, а також очікуваним зниженням рівня міжнародної підтримки України.

Відновлення середньострокового бюджетного планування було серед важливих напрямків змін у вже виконаних структурних маяках. Так, як додаткові матеріали до проєкту Держбюджету на 2024 рік було подано середньострокові прогнози видатків та доходів і також звіт про фіскальні ризики. Середньострокове бюджетне планування збільшує сталість шляхом забезпечення передбачуваної бюджетної політики.

Саме тому за допомогою експертів МВФ уряд планує проаналізувати свій досвід з підготовки Бюджетної декларації (не дуже багатий, оскільки лише одна Бюджетна декларація була ухвалена).

Діагностична оцінка стане основою для підготовки Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. В ній хочуть дещо змінити підходи до підготовки до процесу управління державними фінансами “знизу-вгору”, щоб відобразити більшу частку видатків та втрати на фінансування державної служби.

В Україні існує велика кількість державних підприємств, які подекуди створюють фіскальні ризики, але й також фіскальні та квазіфіскальні втрати. Важливою причиною погіршення фінансового стану ДП стала повномасштабна війна. Але, частково це пов’язано з політикою уряду (зокрема щодо утримання від підвищення тарифів на електроенергію, природний газ та інші комунальні послуги для населення). Для покриття фінансових розривів великі ДП або накопичують заборгованості, які можуть потім покривати прямими трансферами з Державного бюджету, або ж новими запозиченнями від міжнародних офіційних партнерів чи МФО. При цьому, останні за інших рівних умов могли би бути спрямовані до бюджету для фінансування нагальних видатків. Запозичення ДП є гарантованими державою, а тому, за наявності проблем, борг лягає на плечі держави.

Саме тому важливо моніторити ситуацію щодо поточного фінансового стану держпідприємств та здійснювати стрес-тестування. Якраз такий аналіз та оцінка мають бути здійснені в межах цього структурного маяка для великих ДП, що найбільше постраждали від повномасштабної війни. Результати мають бути відображені в звіті про фіскальні ризики, який щороку готує Мінфін в межах бюджетного процесу.

Цей маяк є фактично продовженням кроків з підвищення ефективності управління публічними інвестиціями, дорожню карту з реформування яких ухвалено на виконання структурного маяка 19.

З огляду на потребу фінансувати відбудову передбачено, що уряд ухвалить постанову, яка передбачатиме чіткий зв’язок між середньостроковим бюджетним плануванням та пріоритетами відновлення. Мінфін має при цьому відігравати ключову роль (що фактично є відповіддю на протистояння між Мінфіном та Мінвідновлення, яке фактично виникло в четвертому кварталі 2023 року).

При цьому визначена важлива роль координації Мінфіну та лінійних міністерств, які відповідають за реалізацію інвестиційних проєктів в публічній сфері.

Три банки у власності держави зареєстровані на КМУ (Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк). Укргазбанк та Сенс банк - акції держави в особі Мінфіну. На практиці функції акціонера держбанків виконує переважно Мінфін, хоча ключові рішення приймає Уряд з подання Мінфіну.

За час війни націоналізовано Сенс банк (колишній Альфа) та PINbank (Перший інвестиційний банк). Сенс банк було продано державі за 1 грн ФГВФО в рамках процедури виведення з ринку через санкції проти його власників. 17 січня 2024 року 89% акцій PINBank було зареєстровано на державу в особі ФДМУ на підставі рішення ВАКС, що набуло чинності у березні 2023 року.

Наразі маяк виконано: всі державні банки окрім PINbank є системними і Мінфін відповідає за їх управління або безпосередньо або через рішення Уряду розроблені Мінфіном. PINbank не потребує державних коштів. Він залишається в управління ФДМУ, який наразі готує банк до приватизації.. Оскільки маяк є постійним, стан його виконання може змінитись у майбутньому.

ФГВФО, Міністерство фінансів та НБУ мають підготувати засади оздоровлення банківської системи.

Засади оздоровлення банків включатимуть: (i) механізми підтримки ФГВФО; (ii) заходи з посилення операційної готовності банківської системи до непередбачуваних ситуацій; (iii) вдосконалення процедур виведення банків з ринку та заходів раннього втручання; та (iv) узгодження критеріїв відповідності контрагентів за операціями грошово-кредитної політики НБУ та за операціями кредитора останньої інстанції з найкращими міжнародними практиками.

Як проміжні кроки, ФГВФО та НБУ підготують у консультаціях із зацікавленими сторонами з МФО (i) діагностичну записку до кінця лютого 2024 року з метою оцінки поточної інфраструктури виведення неплатоспроможних банків з ринку, включно з аналізом поточних проблем; та (ii) на основі діагностики ухвалять до кінця квітня 2024 року дорожню карту, яка визначатиме порядок денний реформ для подальшого зміцнення спроможності органів влади до врегулювання та управління кризами у фінансовому секторі, зокрема щоб усунути ключові недоліки до кінця грудня 2024 року.

НБУ має запровадити методології оцінки ризиків при здійсненні нагляду з метою прийняття поінформованих рішень про пріоритети наглядової діяльності. Методологія буде застосована до всіх банків, а план наглядових дій підготують до кінця грудня 2024 року. Покращуючи результати нагляду, Національний банк також планує також підвищити ефективність нагляду через покращення розподілу ресурсів та процесів шляхом коригування організаційної структури банківського нагляду. Це доповнюватиметься посиленням професійного потенціалу банківського нагляду шляхом розробки необхідних професійних профілів та запровадження багаторічної програми навчання для нових працівників.

Виконання маяка дозволить з'ясувати обсяг заборгованості та фінансовий стан компаній централізованого теплопостачання, в тому числі причини накопичення заборгованості до та від початку війни, напередодні опалювального сезону 2024/25 років. Так, за даними НАК “Нафтогаз України” станом на 21 лютого 2022 року сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ перед Нафтогазом складає 49,1 млрд грн (з них 39,3 млрд грн за газ для виробництва теплової енергії). На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави з різниці в тарифах складала близько 36 млрд грн, а за попередніми розрахунками у 2024 році - перевищить 54 млрд грн. Водночас заборгованість виробників теплової енергії (теплопостачальних підприємств, ОСББ/ЖБК, управителів багатоквартирних будинків) за спожитий природний газ станом на 25.04.2024 складає 100,4 млрд грн, що значно перевищує суму різниці в тарифах на теплопостачання – 34,9 млрд грн, яку підтверджені протоколами територіальних комісій. Тому, оздоровлення фінансового стану підприємств теплопостачання у першу чергу залежить від вжиття заходів, спрямованих на погашення зазначеними підприємствами заборгованості за природний газ, непов’язаної з різницею в тарифах. Так, загальна сума заборгованості населення за спожиті комунальні послуги у сфері теплопостачання станом на 01.03.2024 становить 35,9 млрд гривень.

У Листі про наміри від 1 грудня 2023 року українська сторона зазначила, що підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) накопичили значний обсяг заборгованості перед "Нафтогазом" до і після початку війни, яка є наслідком накопиченої різниці в тарифах та впливу війни. Питання буде вирішено комплексно, коли зменшиться тиск на бюджет, пов'язаний з війною, шляхом розробки нової тарифної методології. Втім підписанти (Президент, прем'єрміністр, міністр фінансів і голова НБУ) також додали, що буде визначено обсяг заборгованості та фінансовий стан ТКЕ за допомогою кабінетного аудиту, проведеного авторитетною аудиторською фірмою, що розрізнить заборгованість, що утворилася до та після лютого 2022 року. Крім того, за результатами консультацій з МВФ, проведених на виконання пункту 6.1 протоколу № 64 засідання Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 р., встановлено, що джерела для проведення розрахунків з різниці в тарифах мають бути бюджетно нейтральними для Державного бюджету України та не порушувати фіскальну стійкість держави, збереження якої є одним із ключових пріоритетів Програми МВФ.

В кінці грудня 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №10383 “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо компенсації різниці в тарифах”, який зокрема розроблявся з метою вирішення проблеми заборгованості ТКЕ. Втім, станом на травень 2024 року законопроєкт все ще перебуває на розгляді, а Мінфін в експертному висновку не підтримує прийняття.

В свою чергу, 20 травня у у Верховній Раді було зареєстровано новий законопроєкт №11273 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення”, щоб зокрема уточнити та конкретизувати окремі положення законодавчих актів щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення.

Питання з проведенням аудиту ТКЕ не нове. Ще у 2019 році уряд доручав Мінрегіону і Держаудитслужбі провести аудит всіх ТКЕ на предмет об’єктивності вартості тепла і води. У січні 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення Кабмін знову доручив провести аудит того, наскільки діяльність “Нафтогазу” (зокрема, контракти з фіксованими цінами) є субсидіюванням цін на газ для населення і ТКЕ. З лютого по вересень 2023 року Державна аудиторська служба України перевірила ряд теплопостачальних підприємств у різних регіонах, які мають право на відшкодування з бюджету різниці в тарифах та виявила завищення суми відшкодування різниці в тарифах на більш ніж 4 млрд грн.

Частково процес аудиту розпочався, втім це не може свідчити про виконання маяка, який повинен відображати точну діагностику проблеми боргів ТКЕ до війни та після лютого 2022 року, що дозволить почати їх комплексне врегулювання. Часу на виконання маяка все менше.

Необхідність реалізації маяка зумовлена надмірно тривалим розглядом ВАКС кримінальних проваджень через велике навантаження на суддів. Для розв’язання цієї проблеми українська сторона має внести зміни до законодавства в частині розгляду справ в першій інстанції одним антикорупційним суддею або колегією з трьох антикорупційних суддів.

В кінці березня 2024 року до парламенту внесено законопроєкт № 11130. Згідно з пояснювальною запискою законопроєкт направлений на підвищення ефективності розгляду судом проваджень без порушення процесуальних строків у зв’язку чим пропонується надати суду можливість розглядати окремі справи суддею одноособово.

24 квітня 2024 року ВРУ ухвалила в цілому згаданий законопроєкт. Передбачається, що розгляд справ в суді першої інстанції здійснюється одноособово. При цьому визначено можливість розгляду справ колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо окремих категорій злочинів.

У грудні 2022 року парламент ліквідував ОАСК, який розглядав спори за участю центральних органів виконавчої влади. Справи ОАСК мали перейти до Київського окружного адміністративного суду, доки не буде створено новий Київський міський адміністративний суд.

Однак, Європейська комісія у своєму Звіті опублікованому у листопаді 2023 року зазначила, що після ліквідації ОАСК доступ до правосуддя у справах за участю центральних органів влади погіршується, оскільки новий суд ще не створено, а суд, на який покладено тимчасові повноваження, переповнений. Тому ЄК так само як і МВФ вказує, на необхідність створення нового адміністративного суду укомплектованого належним чином перевіреними суддями.

Тож українська сторона зобов’язалася ухвалити закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність за умови вирішального та визначального голосу незалежних експертів з міжнародним досвідом.

В кінці березня 2024 року стало відомо, що КМУ розробив законопроєкт про Вищий адміністративний суд. Однак в парламент законопроєкт ще не надійшов.

Питання проведення зовнішнього аудиту НАБУ вже досить давно на українському порядку денному. На необхідності його проведення неодноразово вказував і Міжнародний валютний фонд, і Європейська комісія. У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 5 грудня 2018 року українська сторона пообіцяла до кінця липня 2019 року завершити зовнішній аудит НАБУ. Однак маяк так і не був реалізований.

Відповідно до оновленого Меморандуму українська сторона має до кінця вересня 2024 року провести зовнішній аудит НАБУ за участі трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та оприлюднити його звіт.

Як зазначають експерти Фонду «зовнішній аудит НАБУ забезпечить неупереджену та офіційну оцінку діяльності НАБУ з моменту його створення у 2015 році і може визначити сфери для вдосконалення та сприятиме посиленню підзвітності НАБУ, особливо у світлі запропонованого законопроекту про збільшення його штату з 700 до 1000 осіб».

В середині лютого 2024 року директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що процес аудиту уже розпочався. Зокрема, Уряд направив відповідні листи для надання кандидатів у комісію з перевірки діяльності бюро.

Роками державні підприємства (ДП) були подекуди джерелом неефективності та фіскальних ризиків. Для підвищення ефективності було запроваджено, але досі не завершено реформу корпоративно управління ДП.

В Меморандумі українська сторона зазначила про наміри підвищити ефективність управління ДП через подальше реформування корпоративного управління ДП у тісній співпраці з міжнародними партнерами, зокрема: - прийняти закон про корпоративне управління ДП (йшлось про законопроєкт № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління, який було ухвалено за основу ще в липні 2021 року): в лютому 2024 року закон було ухвалено; - імплементація відповідних підзаконних актів; - оцінка фінансового стану та фіскальних ризиків державних підприємств у політиці державної власності до кінця березня 2024 року (як проміжний крок виконання структурного маяка 28) - Як структурний маяк передбачено розробку комплексної політики державної власності та дивідендів, а також стратегії приватизації. Найвірогідніше, що стратегія приватизації буде враховувати минулі підходи до тріажа.

Це важливий маяк, оскільки сьогодні політика власності фактично відсутня, що не дозволяє ДП ефективно працювати. Частка дивідендів, яку мають спрямувати в бюджет, визначається щороку радше виходячи з потреб бюджету, а не необхідності ДП працювати ефективно.

Варто додати, що МВФ не підтримує озвучену українськими політиками ідею про створення державного холдингу, що об'єднуватиме всі держпідприємства. На думку експертів Фонду, це є передчасним з огляду на фінансові та потенційні ризики управління.

Парламент ухвалив подані урядом зміни до Державного бюджету на 2023 рік, щоб передбачити більше та стале фінансування оборони та безпеки, а також кошти на нагальну відбудову. Зокрема, вдвічі збільшили видатки на резервний фонд. Також оптимізували структуру розпорядників та об’єднали два міністерства в єдине Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, якому передали Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Для цього в парламенті зареєстрували законопроєкт, який серед іншого дозволяв Раді розглядати тільки ті зміни до держбюджету, які отримали експертний висновок Мінфіну, а також відновлював середньострокове бюджетне планування. В червні бюджетний комітет оновив текст, який в подальшому і став законом (див. детальніше маяк №10)

Мінфін підготував відповідний план дій, про що свідчить документ першої оцінки програми МВФ. Водночас цього плану немає в публічному доступі. Документ має стати основою для підготовки Національної стратегії доходу (див. маяк №20)

Відповідні зміни покликані сприяти вищій борговій стійкості держави. Норми на виконання цього маяка було внесено до законопроєкту №9346 разом з нормами для виконання маяка №2 (див. детальніше маяк №10)

В квітні 2023 року парламент ухвалив відповідний закон (№3035– IX), який мав підвищити прозорість та підзвітність рахунків, відкритих в НБУ розпорядниками коштів для благодійної допомоги та донатів. В першу чергу це стосувалося рахунків на платформі UNITED24. Так нарешті з’явилася законодавча база для прозорого збору коштів та витрат з державних благодійних рахунків.

Одразу на початку повномасштабного вторгнення Нацбанк зафіксував гривню та встановив жорсткі валютні обмеження. Це був правильний крок, який попередив паніку, зменшив інфляційний тиск та стабілізував валютні очікування українців.

З часом фіксований курс став втрачати свою користь, оскільки гостра фаза кризи минула. Загалом для економіки набагато кращим є гнучкий обмінний курс. Цей маяк як раз і передбачає поступове повернення до такого обмінного курсу та необхідне пом’якшення валютних обмежень. НБУ затвердив відповідну Стратегію, завдяки чому повністю і вчасно виконав умови цього маяка.

Більше деталей: 29 червня 2023 року правління НБУ затвердило Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Публічну версію Стратегії опублікували 7 липня. Водночас, МВФ не встановив жодних дедлайнів імплементації цієї Стратегії. Виконання стратегії залежить від того, чи будуть макроекономічні умови сприятливими для поступового зняття обмежень та переходу до гнучкого курсу та таргетування інфляції.

Зараз НБУ поступово працює над цим та поетапно знімає валютні обмеження. Наприклад, з 3 жовтня Нацбанк перейшов до режиму керованої гнучкості гривні, що є проміжним етапом між фіксованим курсом та повною його гнучкістю.

Ще в грудні 2022 року українська влада пообіцяла скасувати 2% податку для ФОП, відновити проведення документальних перевірок, повернути штрафні санкції за порушення використання РРО. Такий крок мав збільшити власні доходи бюджету. Це було і залишається важливим з огляду на безпрецедентно великий бюджетний дефіцит воєнного часу, який зараз покривається за рахунок зовнішньої допомоги та кредитів. Утім, навіть зовнішньої допомоги не вистачає, і потрібно більше ресурсів для фінансування передусім обороноздатності держави.

У кінці червня 2023 року ВРУ ухвалила відповідний законопроєкт. Однак, цим законом повернули перевірки лише для виробників підакцизної продукції, грального бізнесу та фінкомпаній. Решта бізнесу могла працювати без перевірок. Представників МВФ це не влаштувало: у Фонді заявили, що очікують ухвалення нового закону про відновлення податкових перевірок.

09 листопада парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №10016-д з розширеним колом платників податків, у яких з 1 грудня 2023 можуть проводити документальні планові перевірки. Водночас Президент України підписав Закон №3453-IX лише на початку грудня тож він набув чинності 08 січня 2023 року.

Виконання маяка дозволяє створити більш прозору та ефективну модель управління газотранспортною системою України.

28 липня 2023 року Верховна Рада прийняла Закон №3293-IX, який передбачає передачу корпоративних прав ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) в управління безпосередньо державі в особі Міністерства енергетики України. Також закон зобов’язує призначити незалежну наглядову раду ОГТСУ, яка в свою чергу буде відповідати за призначення керівника та членів виконавчого органу Оператора.

Першу частину маяка виконали 22 вересня, коли Кабінет Міністрів передав в управління Міністерства енергетики корпоративні права ТОВ "Оператор ГТС України".

Ще через місяць, 27 жовтня ліквідували АТ “Магістральні газопроводи України”, яке було материнською компанією ОГТСУ. Припинення підприємства - один із кроків для корпоративної реформи Оператора ГТС та переходу на цільову модель єдиної компанії.

Другу частину виконали лише наприкінці жовтня, коли Міненерго затвердило погоджений із Секретаріатом Енергетичного Cпівтовариства оновлений статут ОГТСУ. Документ з’явився на сайті компанії 31 жовтня.

Таким чином, маяк виконали лише до кінця жовтня, із запізненням у три місяці.

Одним із важливих кроків на шляху повернення до довоєнних антикорупційних політик і процедур мало стати відновлення декларування активів державними службовцями.

У вересні 2023 року парламент ухвалив відповідний законопроєкт, який передбачав, що реєстр декларацій буде закритим ще впродовж року. Декларанти могли добровільно відкрити свої дані для публічного доступу. Суспільство і міжнародні партнери негативно сприйняли таку новину. В результаті Президент України наклав вето на закон та подав свої пропозиції, які відкривали реєстр декларацій одразу.

20 вересня 2023 року парламент повторно розглянув вищезазначений законопроєкт і ухвалив його з пропозиціями Президента. Закон №3384-IX набув чинності 12 жовтня 2023 року. 10 грудня 2023 року НАЗК повідомило про відкриття публічного доступу до Реєстру декларацій.

В липні Парламент ухвалив необхідні зміни до Бюджетного Кодексу (БКУ), щоб підвищити прогнозованість та передбачуваність фіскальної політики в середньостроковій перспективі.

Уряд вже подав окремі показники та цілі на трирічну перспективу у матеріалах до проєкту Державного бюджету на 2024 рік. Навесні уряд пообіцяв ухвалити Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, що має відображати пріоритети бюджетних видатків і бачення стратегії уряду загалом.

Уряд мав ухвалити Середньострокову стратегію управління державним боргом до кінця жовтня 2023 року (що відповідає маяку №12). Такий крок надзвичайно важливий, оскільки під час повномасштабної війни рівень державного та гарантованого державою боргу зріс з 50% ВВП до майже 80% ВВП і зростатиме далі. Це нестійкий рівень для держав з не надто сильними інституціями, але в Україні він викликаний саме потребою запозичувати кошти на економічну стійкість.

У БКУ також вивели за межі бюджетних правил гарантії, надані урядом під проєкти за кошти міжнародних фінансових організацій (МФО). Раніше така норма обмежувала уряд в отриманні коштів від МФО. Зараз відсутність обмеження дозволить уряду збільшити запозичення під проєкти відбудови та відновлення, оскільки бракує внутрішніх джерел фінансування.

Визначені в маяку кроки покликані збільшити передбачуваність та стійкість фіскальної системи.

15 вересня 2023 року уряд подав до Парламенту законопроєкт про Державний бюджет на 2024 рік з великим переліком пояснювальних документів. Пакет, зокрема, містив такі документи: - заплановані КРІ бюджетних програм у 2022-2026 роках; - прогнози бюджетних та макроекономічних показників на 2025-2026 роки, пріоритетні цілі фіскальної політики; - граничні видатки на період 2022-2026 років

Також документи містили звіт, який оцінює вплив макроекономічних ризиків, а також ризиків діяльності державних підприємств на бюджетну ситуацію. Наприклад, уряд оцінив вплив трьох макроекономічних сценаріїв на діяльність основних державних підприємств, зокрема Нафтогазу, Енергоатому, Укренерго та Укргідроенерго.

Обмежене бюджетне фінансування вимагає перегляду та умовного впорядкування програми кредитів 5-7-9% для бізнесу.

Початково у 2020 році програму “Доступні кредити 5-7-9%” створювали для підтримки малих та середніх підприємств (МСП), для яких звичайні банківські кредити були недоступні. Такі кредити видавали також на інвестиції та підтримку стартапів. Після початку повномасштабного вторгнення до програми додали покриття обігових коштів, та розширили її на великі компанії. Фактично у 2022 році програма стала основним інструментом підтримки бізнесу і “рятівним колом” для окремих компаній. В деяких банках 80-90% кредитів були видані в рамках цієї програми.

Водночас через обмежений обсяг коштів в бюджеті є потреба повернути програму до підтримки саме МСП. Натомість у вересні уряд навпаки розширив програму 5-7-9%, що суперечить зобов’язанню за Меморандумом МВФ. Так, уряд дозволив користуватися доступними кредитами підприємствам у галузях енергоефективності та переробки. Крім того, максимальний термін програми збільшили до 10 років, а ліміт програми підвищили до 150 млн грн, що актуально для великих компаній.

Зараз уряд працює над концепцією. Водночас вже в грудні 2023 року уряд ухвалив зміни до постанови про надання підтримки в межах цієї програми, звузивши надання компенсацій за інвестиційними проєктами та оборотними коштами для непріоритетних секторів лише до малих та середніх підприємств (для оборотних коштів в пріоритетних секторах великі компанії надалі можуть бути отримувачами підтримки).

В Меморандумі з МВФ українська сторона пообіцяла відновити посилений фінансовий моніторинг топ-чиновників (політично значущих осіб, PEP) відповідно до стандартів FATF. Цей крок “має забезпечити більш ефективну боротьбу з відмиванням коштів”.

Нагадаємо, що 19 листопада 2022 року набрали чинності зміни до закону про фінмоніторинг, які скоротили строк статусу політично значущої особи (PEP) з довічного до 3-х років після залишення посади. Таким чином, фінансові установи мали право здійснювати посилений фінансовий моніторинг топ-чиновників лише протягом 3 років після звільнення. Ухвалені зміни не узгоджувалися з міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів.

Тому 17 жовтня 2023 року ВРУ ухвалила законопроєкт, який фактично відновлює пожиттєвий статус політично значущої особи (PEP). Водночас він посилює відповідальність банків за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг. Закон №3419-IX набув чинності 29 жовтня 2023 року.

Додамо, що в межах макрофінансової допомоги ЄС Україна також має удосконалити НПА у сфері протидії відмиванню коштів. Програма передбачає зміни вторинного законодавства щодо бенефіціарної власності (зобов'язання № 14).

*Політично значущі особи – особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції. Повний перелік таких посад визначений у статті 1 закону про фінансовий моніторинг.

Виконання маяка дозволить привести банківський нагляд в Україні у відповідність з директивами Європейського Союзу. Це необхідно зробити, щоб наблизити Україну до вступу в ЄС. НБУ повністю і вчасно виконав відповідні вимоги.

Пункт І: 21 квітня 2023 року Національний Банк України відокремив Відділ моніторингу пов’язаних з банками осіб та Департамент інтегрованого нагляду за банками.

Пункт ІІ: НБУ запровадив наглядові панелі без публічної комунікації про це. Наглядові панелі мають консультувати Комітет з питань нагляду та додатково незалежно аналізувати його рішення, сприяти горизонтальним комунікаціям між стейкхолдерами, та висвітлювати особливо важливі питання.

Пункт ІІІ: 29 липня 2023 року НБУ поновив планові виїзні перевірки діяльності банків та небанківських установ у дистанційному форматі, щоб не наражати своїх працівників на небезпеку.

Важливими виконавцями майбутньої Національної стратегії доходів (див. маяк №20) є Державна податкова служба (ДПС) та Державна митна служба (ДМС). Щоб Національна стратегія доходів була цілісною та узгодженою, у програму МВФ додали структурний маяк про розробку планів реформ обох служб.

ДПС та ДМС мали до кінця жовтня підготувати плани дій, які в подальшому інтегрують у загальну Національну стратегію доходів (див. маяк №20). 23-27 жовтня представники ДПС та ДМС зустрічалися з представниками МВФ для обговорення прогресу. З другого перегляду програми МВФ стало відомо, що цей маяк виконали вчасно та в повному обсязі.

Більше деталей: 23 жовтня ДПС повідомила, що разом з ДМС візьме участь у роботі технічної місії МВФ, щоб продовжити роботу над своїми планами реформ. 31 жовтня ДПС за підсумками зустрічі заявила про прогрес у виконанні задачі.

ДПС та ДМС є системно важливими інституціями не лише для наповнення бюджету, але й для формування ставлення бізнесу й громадян до держави. Дослідження фіксують низький рівень довіри до діяльності фіскальних органів. Низька довіра зумовлена, головним чином, непрозорістю, повільним митним оформленням і корупцією. При цьому показник довіри залишився низьким після початку вторгнення, на відміну від багатьох інших інституцій. Численні спроби реформувати ці органи попередніми урядами не призвели до сталих позитивних змін.

Середньострокова стратегія управління державним боргом дозволить підвищити прозорість та передбачуваність фіскальної політики та оптимізувати структуру державного боргу.

Відповідно до змін до БКУ (див. маяки №2 та №10), уряд мав оновити Середньострокову стратегію управління державним боргом. Державний борг та гарантований державою борг по відношенню до ВВП вже зріс з 50% на кінець 2021 року до близько 80% наприкінці 2022 року і може перевищити 100% ВВП у 2024 році. Тож чітка Стратегія має забезпечити необхідну передбачуваність боргової політики уряду.

Викликом для підготовки Стратегії є потреба провести реструктуризацію державного боргу у 2024 році, переговори про яку тільки на початковій стадії.

27 жовтня Мінфін ухвалив окрему Стратегію, в якій чітко заплановано провести операцію з управління державним боргом та наміри ухвалити оновлену Стратегію після цього. В документі зазначено, що Мінфін планує ці кроки з метою: “(i) поступового відновлення боргової стійкості України, (ii) збереження ліквідності та скорочення дефіциту державного бюджету під час програмного періоду МВФ, а також (iii) створення необхідних умов для участі комерційного сектору у післявоєнній відбудові України задля якнайшвидшого відновлення доступу України до ринку.”

Крім відновлення декларування активів державними службовцями (маяк №9), українська сторона пообіцяла удосконалити систему декларування. Зміни повинні дати можливість посадовцям автоматично заповнювати інформацію з інших пов’язаних баз даних та реєстрів.

Ухвалений у вересні 2023 року законопроєкт про відновлення декларування передбачає, що НАЗК забезпечить доступ та автоматичне перенесення даних з інших реєстрів та баз даних до форми декларації. Водночас функція автоматичного заповнення наявних даних не звільняє декларанта від обов’язку зазначити в декларації всю відому йому інформацію, навіть якщо вона відсутня в інших базах даних.

Закон №3384-IX набув чинності 12 жовтня 2023 року.

Виконання маяка є важливим для реформи корпоративного управління держпідприємств. Наглядові ради мають нівелювання режим “ручного управління” у державних компаніях. Це допомагає перетворювати держпідприємства на прозорі, ефективні, конкурентоспроможні компанії, які здатні залучати інвестиції та генерувати прибуток.

Маяк можна вважати логічним продовженням маяка №8 із запровадження моделі єдиної компанії з управління газотранспортною системою України. 31 жовтня Уряд затвердив склад Наглядової ради компанії: трьох незалежних членів та одного представника держави, вчасно виконавши даний маяк. Разом з тим, залишається питання про призначення ще одного представника держави для формування повного складу із 5 членів.

Відповідно до Статутуту, наглядова рада "ОГТСУ" має складатися з п'яти членів, троє з яких мають бути незалежними. Станом на середину січня, 5 члена так і не було призначено і жодні зави Уряду відсутні з цього приводу. В свою чергу, повідомлялось, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль просуває кандидатуру Віктора Пинзеника на посаду представника держави в наглядовій раді "ОГТСУ", який раніше обіймав таку ж посаду в наглядовій раді "МГУ".

Таким чином, маяк вважається виконаним, але Уряд має пам'ятати про якість такого виконання та призначити 5 члена наглядової ради "ОГТСУ".

Підвищення якості управління публічними інвестиціями (УПІ) дозволить більш ощадливо та ефективно використовувати державні кошти в умовах обмежених бюджетних ресурсів . Одним з кроків має стати уніфікація підходів УПІ та конкурсний відбір проєктів для бюджетного фінансування.

За оцінками Світового банку у лютому 2023 року, на відбудову України буде потрібно 411 млрд дол. США. Одним з важливих джерел фінансування відбудови має стати приватний бізнес. Важливим інструментом залучення компаній буде державно-приватне партнерство (ДПП), яке, на жаль, поки що в Україні не працює. Перегляд підходів до ДПП може цьому зарадити.

Відповідно для зміни підходів до УПІ в грудні КМУ ухвалив протокольним рішенням проект Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями, яка покликана забезпечити “формування контексту, бачення основних принципів та напрямів побудови цілісної, стійкої та ефективної системи управління публічними інвестиціями, яка забезпечує планування інвестиційних проектів на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної рамки, здійснення їх відбору відповідно до уніфікованих та прозорих процедур і чітких критеріїв та реалізацію в межах запланованих строків та фінансування”.

Фактично цей рамковий документ передбачає створення цільової моделі УПІ, що відповідає розробленим RRR4U принципам відбудови: пріоритизація, сталість, ефективність та результативність, прозорість та підзвітність.

Деталі:

В умовах повномасштабної війни половину видатків державного бюджету Україна фінансує за рахунок зовнішньої допомоги. Така ситуація не є стійкою, і цієї залежності необхідно поступово позбуватися. Національна стратегія доходів покликана створити умови для збільшення внутрішніх доходів бюджету. Для цього Україна має посилити свої спроможності збирати податкові та митні доходи.

Стратегія включає в тому числі наступні заходи, згадані у програмі МВФ: - посилення податкової та митниці; - закриття можливості використовувати спрощену систему оподаткування замість офіційного працевлаштування штатних працівників; - приведення ПДВ та акцизів у відповідність до законодавства ЄС; - посилення антикорупційних заходів; - реформи у податковій системі.

27 грудня 2023 уряд затвердив Національну стратегію доходів, вчасно виконавши умови для зарахування маяка програми МВФ. В ухваленій Стратегії немає згадки про реформу Бюро економічної безпеки, хоча програма МВФ передбачала включення у Стратегію відповідних пропозицій.

В Меморандумі з МВФ українська сторона зазначила про наміри посилювати ефективність антикорупційних інституцій. Зміни мають торкнутися і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 15 вересня для виконання маяка уряд подав у Верховну Раду законопроєкт №10060, який відповідає вимогам МВФ та ЄС і спрямований, на: - вдосконалення процедури конкурсного відбору керівників та прокурорів САП; - зміцнення спроможності САП регулювати власну організаційну структуру та діяльність; - уточнення повноважень керівника САП; - створення Спеціалізованої дисциплінарної комісії прокурорів САП; - проведення регулярного аудиту діяльності САП за участі зовнішніх експертів з міжнародним досвідом.

08 грудня 2023 року ВРУ прийняла вищезазначений законопроєкт. Закон № 3509-IX набув чинності з 1 січня 2024 р.

Відзначимо, що аналогічне зобов'язання передбачене і програмою макрофінансової допомоги ЄС (зобов’язання № 16).

Дедлайн для цього маяка посунули з березня 2024 на грудень 2024 року. ФГФВО, Міністерство фінансів та НБУ мають підготувати засади оздоровлення банківської системи.

Засади оздоровлення банків включатимуть: (i) механізми підтримки ФГВФО; (ii) заходи з посилення операційної готовності банківської системи до непередбачуваних ситуацій; (iii) вдосконалення процедур виведення банків з ринку та заходів раннього втручання; та (iv) узгодження критеріїв відповідності контрагентів за операціями грошово-кредитної політики НБУ та за операціями кредитора останньої інстанції з найкращими міжнародними практиками.

Як проміжні кроки, ФГВФО та НБУ підготують у консультаціях із зацікавленими сторонами з МФО (i) діагностичну записку до кінця лютого 2024 року з метою оцінки поточної інфраструктури виведення неплатоспроможних банків з ринку, включно з аналізом поточних проблем; та (ii) на основі діагностики ухвалять до кінця квітня 2024 року дорожню карту, яка визначатиме порядок денний реформ для подальшого зміцнення спроможності органів влади до врегулювання та управління кризами у фінансовому секторі, зокрема щоб усунути ключові недоліки до кінця грудня 2024 року.

НБУ має запровадити методології оцінки ризиків при здійсненні нагляду з метою прийняття поінформованих рішень про пріоритети наглядової діяльності. Методологія буде застосована до всіх банків, а план наглядових дій підготують до кінця грудня 2024 року. Покращуючи результати нагляду, Національний банк також планує також підвищити ефективність нагляду через покращення розподілу ресурсів та процесів шляхом коригування організаційної структури банківського нагляду. Це доповнюватиметься посиленням професійного потенціалу банківського нагляду шляхом розробки необхідних професійних профілів та запровадження багаторічної програми навчання для нових працівників.

Фінансування оборони та мобілізація власних податкових та неподаткових надходжень залишається одним з найважливіших пунктів фіскального порядку денного. На підставі висновків робочої групи з доходів, яку утворили у грудні 2023 року, уряд має підготувати короткострокові заходи для збільшення надходжень обсягом щонайменше 0,5 відсотків ВВП, для внесення відповідних змін до бюджету на 2024 рік у разі потреби.

0,5% ВВП — це близько 38 млрд гривень. Розроблені заходи можуть бути застосовані у 2024 році, якщо виникне додатковий тиск на видатки. Ймовірність того, що така потреба виникне, є доволі високою, зважаючи на те, що видатки на оборону залишатимуться на значному рівні впродовж усього року.

Україна має ухвалити новий закон про БЕБ, якому треба надати чіткі повноваження у сфері розслідування великих економічних злочинів відповідно до передової практики, а також створити правові основи діяльності БЕБ в частині відбору керівництва та персоналу. У законі буде дотримано існуюче розмежування слідчих повноважень БЕБ та НАБУ.

Нове законодавство відкриє шлях до оновлення керівництва та детективів БЕБ на прозорих конкурсах. Це дасть шанс перетворити бюро на ефективний орган, що запобігатиме економічним злочинам та схемам, які завдають збитків бюджету.

Наразі на розгляді Верховної Ради перебуває відповідний законопроєкт №10088-1, рекомендований профільним комітетом до ухвалення в першому читанні. Втім, наприкінці грудня уряд підготував власний законопроєкт, який розкритикували як профільні експерти, так і голова Верховної Ради за невідповідність узгодженим із партнерами стандартам.

Перегляд податкових пільг має стати кроком до розширення бази внутрішніх доходів без підвищення ставок податків. До кінця липня 2024 року уряд має оцінити втрати від усіх податкових пільг та запропонувати варіанти заходів, які допоможуть зменшити бюджетні втрати через пільгове оподаткування.

Такий крок сприятиме нарощуванню спроможності України збільшити внутрішні джерела доходів, що є надважливим завданням на фоні потреби забезпечувати високі видатки на обороноздатність держави, а також очікуваним зниженням рівня міжнародної підтримки України.

Відновлення середньострокового бюджетного планування було серед важливих напрямків змін у вже виконаних структурних маяках. Так, як додаткові матеріали до проєкту Держбюджету на 2024 рік було подано середньострокові прогнози видатків та доходів і також звіт про фіскальні ризики. Середньострокове бюджетне планування збільшує сталість шляхом забезпечення передбачуваної бюджетної політики.

Саме тому за допомогою експертів МВФ уряд планує проаналізувати свій досвід з підготовки Бюджетної декларації (не дуже багатий, оскільки лише одна Бюджетна декларація була ухвалена).

Діагностична оцінка стане основою для підготовки Бюджетної декларації на 2026-2028 роки. В ній хочуть дещо змінити підходи до підготовки до процесу управління державними фінансами “знизу-вгору”, щоб відобразити більшу частку видатків та втрати на фінансування державної служби.

В Україні існує велика кількість державних підприємств, які подекуди створюють фіскальні ризики, але й також фіскальні та квазіфіскальні втрати. Важливою причиною погіршення фінансового стану ДП стала повномасштабна війна. Але, частково це пов’язано з політикою уряду (зокрема щодо утримання від підвищення тарифів на електроенергію, природний газ та інші комунальні послуги для населення). Для покриття фінансових розривів великі ДП або накопичують заборгованості, які можуть потім покривати прямими трансферами з Державного бюджету, або ж новими запозиченнями від міжнародних офіційних партнерів чи МФО. При цьому, останні за інших рівних умов могли би бути спрямовані до бюджету для фінансування нагальних видатків. Запозичення ДП є гарантованими державою, а тому, за наявності проблем, борг лягає на плечі держави.

Саме тому важливо моніторити ситуацію щодо поточного фінансового стану держпідприємств та здійснювати стрес-тестування. Якраз такий аналіз та оцінка мають бути здійснені в межах цього структурного маяка для великих ДП, що найбільше постраждали від повномасштабної війни. Результати мають бути відображені в звіті про фіскальні ризики, який щороку готує Мінфін в межах бюджетного процесу.

Цей маяк є фактично продовженням кроків з підвищення ефективності управління публічними інвестиціями, дорожню карту з реформування яких ухвалено на виконання структурного маяка 19.

З огляду на потребу фінансувати відбудову передбачено, що уряд ухвалить постанову, яка передбачатиме чіткий зв’язок між середньостроковим бюджетним плануванням та пріоритетами відновлення. Мінфін має при цьому відігравати ключову роль (що фактично є відповіддю на протистояння між Мінфіном та Мінвідновлення, яке фактично виникло в четвертому кварталі 2023 року).

При цьому, визначена важлива роль координації Мінфіну та лінійних міністерств, які відповідають за реалізацію інвестиційних проєктів в публічній сфері.

Три банки у власності держави зареєстровані на КМУ (Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк). Укргазбанк та Сенс банк - акції держави в особі Мінфіну. На практиці функції акціонера держбанків виконує переважно Мінфін, хоча ключові рішення приймає Уряд з подання Мінфіну.

За час війни націоналізовано Сенс банк (колишній Альфа) та PINbank (Перший інвестиційний банк). Сенс банк було продано державі за 1 грн ФГВФО в рамках процедури виведення з ринку через санкції проти його власників. 17 січня 2024 року 89% акцій PINBank було зареєстровано на державу в особі ФДМУ на підставі рішення ВАКС, що набуло чинності у березні 2023 року.

Стан виконання маяку залежить від того, чи цей маяк стосується вже націоналізованих банків на час його встановлення і чи вимагає він розширення повноважень Мінфіну щодо виконання функції акціонера держбанків. На нашу думку, чинні правила управління держбанками дають достатні повноваження Мінфіну, а вимога про передання несистемних банків ФГВФО стосується банків, націоналізованих після завершення перегляду програми МВФ.

Виконання маяка дозволить з'ясувати обсяг заборгованості та фінансовий стан компаній централізованого теплопостачання, в тому числі причини накопичення заборгованості до та від початку війни, напередодні опалювального сезону 2024/25 років.

Так, за даними НАК “Нафтогаз України” станом на 21 лютого 2022 року сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ перед Нафтогазом складає 49,1 млрд грн (з них 39,3 млрд грн за газ для виробництва теплової енергії). На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави з різниці в тарифах складала близько 36 млрд грн, а за попередніми розрахунками у 2024 році - перевищить 54 млрд грн.

У Листі про наміри від 1 грудня 2023 року українська сторона зазначила, що підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) накопичили значний обсяг заборгованості перед "Нафтогазом" до і після початку війни, яка є наслідком накопиченої різниці в тарифах та впливу війни. Питання буде вирішено комплексно, коли зменшиться тиск на бюджет, пов'язаний з війною, шляхом розробки нової тарифної методології. Втім підписанти (Президент, прем'єрміністр, міністр фінансів і голова НБУ) також додали, що буде визначено обсяг заборгованості та фінансовий стан ТКЕ за допомогою кабінетного аудиту, проведеного авторитетною аудиторською фірмою, що розрізнить заборгованість, що утворилася до та після лютого 2022 року.

Питання з проведенням аудиту ТКЕ не нове. Ще у 2019 році уряд доручав Мінрегіону і Держаудитслужбі провести аудит всіх ТКЕ на предмет об’єктивності вартості тепла і води. У січні 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення Кабмін знову доручив провести аудит того, наскільки діяльність “Нафтогазу” (зокрема, контракти з фіксованими цінами) є субсидіюванням цін на газ для населення і ТКЕ. Тому маяк є логічним продовженням розпочатого раніше процесу на точну діагностику проблеми боргів ТКЕ, яка дозволить почати їх комплексне врегулювання.

Необхідність реалізації маяка зумовлена надмірно тривалим розглядом ВАКС кримінальних проваджень через велике навантаження на суддів. Для розв’язання цієї проблеми українська сторона має внести зміни до законодавства в частині розгляду справ в першій інстанції одним антикорупційним суддею або колегією з трьох антикорупційних суддів.

Додамо, що в жовтні 2023 року відповідний законопроєкт № 10178 був зареєстрований у парламенті. Законопроєкт передбачає виключення з Кримінального процесуального кодексу України спеціальних положень щодо обов’язкового здійснення кримінального провадження щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, у першій інстанції колегіально судом у складі трьох суддів. На думку його авторів, ухвалення законопроєкту сприятиме підвищенню ефективності роботи ВАКС шляхом суттєвого зниження навантаження на кожного суддю і забезпечення належної динаміки розгляду кримінальних проваджень з дотриманням розумних строків.

Питання проведення зовнішнього аудиту НАБУ вже досить давно на українському порядку денному. На необхідності його проведення неодноразово вказував і Міжнародний валютний фонд, і Європейська комісія. У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 5 грудня 2018 року українська сторона пообіцяла до кінця липня 2019 року завершити зовнішній аудит НАБУ. Однак маяк так і не був реалізований.

Відповідно до оновленого Меморандуму українська сторона має до кінця вересня 2024 року провести зовнішній аудит НАБУ за участі трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та оприлюднити його звіт.

Як зазначають експерти Фонду «зовнішній аудит НАБУ забезпечить неупереджену та офіційну оцінку діяльності НАБУ з моменту його створення у 2015 році і може визначити сфери для вдосконалення та сприятиме посиленню підзвітності НАБУ, особливо у світлі запропонованого законопроекту про збільшення його штату з 700 до 1000 осіб».

У грудні 2022 року парламент ліквідував ОАСК, який розглядав спори за участю центральних органів виконавчої влади. Справи ОАСК мали перейти до Київського окружного адміністративного суду, доки не буде створено новий Київський міський адміністративний суд.

Однак, Європейська комісія у своєму Звіті опублікованому у листопаді 2023 року зазначила, що після ліквідації ОАСК доступ до правосуддя у справах за участю центральних органів влади погіршується, оскільки новий суд ще не створено, а суд, на який покладено тимчасові повноваження, переповнений. Тому ЄК так само як і МВФ вказує, на необхідність створення нового адміністративного суду укомплектованого належним чином перевіреними суддями.

Тож українська сторона зобов’язалася ухвалити закон про створення нового суду, який розглядатиме адміністративні справи проти національних державних органів (наприклад, НБУ, НАБУ, НАЗК) суддями, які пройшли належну перевірку на професійну компетентність та доброчесність за умови вирішального та визначального голосу незалежних експертів з міжнародним досвідом.

На думку експертів МВФ, створення нового адміністративного суду сприятиме зміцненню незалежності судової влади та передбачуваності вирішення спорів для бізнесу.

Роками державні підприємства (ДП) були подекуди джерелом неефективності та фіскальних ризиків. Для підвищення ефективності було запроваджено, але досі не завершено реформу корпоративно управління ДП.

В Меморандумі українська сторона зазначила про наміри підвищити ефективність управління ДП через подальше реформування корпоративного управління ДП у тісній співпраці з міжнародними партнерами, зокрема: - прийняти закон про корпоративне управління ДП (йдеться про законопроєкт № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління, який станом на кінець січня 2024 року готується на друге читання (ухвалено за основу ще в липні 2021 року)); - імплементація відповідних підзаконних актів; - оцінка фінансового стану та фіскальних ризиків державних підприємств у політиці державної власності до кінця березня 2024 року (як проміжний крок виконання структурного маяка 28) - Як структурний маяк передбачено розробку комплексної політики державної власності та дивідендів, а також стратегії приватизації. Найвірогідніше, що стратегія приватизації буде враховувати минулі підходи до тріажа.

Це важливий маяк, оскільки сьогодні політика власності фактично відсутня, що не дозволяє ДП ефективно працювати. Частка дивідендів, яку мають спрямувати в бюджет, визначається щороку радше виходячи з потреб бюджету, а не необхідності ДП працювати ефективно.

Варто додати, що МВФ не підтримує озвучену українськими політиками ідею про створення державного холдингу, що об'єднуватиме всі держпідприємства. На думку експертів Фонду це є передчасним з огляду на фінансові та потенційні ризики управління.